Объясните, почему «Дней Александровских прекрасное начало» в 1812 году сменилось тёмным периодом аракчеевщины? Приведите не менее трёх причин такого поворота событий.
5 июня 1947 года американский госсекретарь Джордж Маршалл выступил в Гарвардском университете с речью, в которой изложил основы плана экономической странам Европы. Впоследствии он и был назван по его имени — "план Маршалла".
Как известно, Советский Союз отказался принять американскую Хотя СССР сильнее прочих государств пострадал во Второй мировой войне. Принято считать, что под давлением Советского Союза отказались от и восточно-европейские государства.
Но в числе государств, отказавшихся от получения из США, оказалась и Финляндия. Правительство этой страны не устроили политические условия получения
Вообще говоря, в Москве готовы были рассмотреть участие в программе. И не возражали поначалу против того, чтобы и власти восточноевропейских государств рассмотрели такой вариант восстановления экономики.
В конце июня 1947 года в Москве начались переговоры, на которых обсуждались условия "плана Маршалла". В столицу СССР прибыли французская и британская делегации. Переговоры продолжались несколько дней и закончились провалом.
Советский Союз отказался посылать свою делегацию на конференцию в Париж, на которой планировалось обсуждение "плана Маршалла". Вслед за СССР от участия отказались и правительства практически всех восточноевропейских государств.
Надо заметить, что Югославия в дальнейшем все же приняла участие в американской программе экономической Но здесь надо напомнить, что отношения между Иосипом Броз Тито и Сталиным в конце 1940-х годов резко испортились и по сути стали враждебными.
В Москве, говоря об отказе от участия в "плане Маршалла", говорили о фундаментальных противоречиях. В числе прочего, в американской программе рекомендовалось поощрять частное предпринимательство и отчитываться в расходовании полученных денег. Очевидно, что пункты о "частном предпринимательстве" и "отчете в расходовании денег" советское руководство не могло принять.
В СССР полагали, что предоставление экономической должно было быть чем-то вроде нового ленд-лиза. И разумеется, не собирались отчитываться, на что именно будут расходовать деньги, полученные от США.
А в Вашингтоне, в свою очередь, категорически были не готовы к такому варианту. Потому нет ничего удивительного в том, что СССР довольно быстро отказался от какого бы то ни было участия в "плане Маршалла".
1. Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. 2. Відновив торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни. 3. 1705 р. Установив таємні зв'язки зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом XII. 4. 1708 р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польську угоду про входження Гетьманщини у формі «князівства Руського» до складу Речі Посполитої як третього суб'єкта. 5. 1709 р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією. 1. Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій. 2. Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями. 3. Надав охоронні грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів. 4. Узаконив універсалом від 28 листопада 1701 р. панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень. Силою придушував селянські протести. 5. Намагався за до зв'язків з царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини. 6. Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення. 7. Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства у критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку. 1. Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 2. Добився від царської влади надання у 1701 р. Києво-Могилянській колегії статусу академії. 3. Здобув славу опікуна і захисника православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення церков і монастирів – на його кошти було збудовано 12 і реставровано 20 храмів. 4. Видав власним коштом Євангеліє арабською мовою. Подарував коштовну срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Обдарував чимало українських церков іконами, книгами, дзвонами і цінними речами. 5. Покровительствував літературі. Підтримував творчість І. Максимовича, Ф. Прокоповича, Д. Туптала, С. Яворського. Автор низки віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми» та ін. 6. Направляв навчатися за кордон дітей козацької старшини
Объяснение:
5 июня 1947 года американский госсекретарь Джордж Маршалл выступил в Гарвардском университете с речью, в которой изложил основы плана экономической странам Европы. Впоследствии он и был назван по его имени — "план Маршалла".
Как известно, Советский Союз отказался принять американскую Хотя СССР сильнее прочих государств пострадал во Второй мировой войне. Принято считать, что под давлением Советского Союза отказались от и восточно-европейские государства.
Но в числе государств, отказавшихся от получения из США, оказалась и Финляндия. Правительство этой страны не устроили политические условия получения
Вообще говоря, в Москве готовы были рассмотреть участие в программе. И не возражали поначалу против того, чтобы и власти восточноевропейских государств рассмотрели такой вариант восстановления экономики.
В конце июня 1947 года в Москве начались переговоры, на которых обсуждались условия "плана Маршалла". В столицу СССР прибыли французская и британская делегации. Переговоры продолжались несколько дней и закончились провалом.
Советский Союз отказался посылать свою делегацию на конференцию в Париж, на которой планировалось обсуждение "плана Маршалла". Вслед за СССР от участия отказались и правительства практически всех восточноевропейских государств.
Надо заметить, что Югославия в дальнейшем все же приняла участие в американской программе экономической Но здесь надо напомнить, что отношения между Иосипом Броз Тито и Сталиным в конце 1940-х годов резко испортились и по сути стали враждебными.
В Москве, говоря об отказе от участия в "плане Маршалла", говорили о фундаментальных противоречиях. В числе прочего, в американской программе рекомендовалось поощрять частное предпринимательство и отчитываться в расходовании полученных денег. Очевидно, что пункты о "частном предпринимательстве" и "отчете в расходовании денег" советское руководство не могло принять.
В СССР полагали, что предоставление экономической должно было быть чем-то вроде нового ленд-лиза. И разумеется, не собирались отчитываться, на что именно будут расходовать деньги, полученные от США.
А в Вашингтоне, в свою очередь, категорически были не готовы к такому варианту. Потому нет ничего удивительного в том, что СССР довольно быстро отказался от какого бы то ни было участия в "плане Маршалла".
ответ:Зовнішня політика Внутрішня політика
соціально-економічна культурно тницька
1. Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. 2. Відновив торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни. 3. 1705 р. Установив таємні зв'язки зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом XII. 4. 1708 р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польську угоду про входження Гетьманщини у формі «князівства Руського» до складу Речі Посполитої як третього суб'єкта. 5. 1709 р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією. 1. Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій. 2. Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями. 3. Надав охоронні грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів. 4. Узаконив універсалом від 28 листопада 1701 р. панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень. Силою придушував селянські протести. 5. Намагався за до зв'язків з царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини. 6. Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення. 7. Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства у критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку. 1. Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 2. Добився від царської влади надання у 1701 р. Києво-Могилянській колегії статусу академії. 3. Здобув славу опікуна і захисника православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення церков і монастирів – на його кошти було збудовано 12 і реставровано 20 храмів. 4. Видав власним коштом Євангеліє арабською мовою. Подарував коштовну срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Обдарував чимало українських церков іконами, книгами, дзвонами і цінними речами. 5. Покровительствував літературі. Підтримував творчість І. Максимовича, Ф. Прокоповича, Д. Туптала, С. Яворського. Автор низки віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми» та ін. 6. Направляв навчатися за кордон дітей козацької старшини
Объяснение: