Революция во Франции-буржуазно-демократическая революция во Франции, одна из европейских революций 1848—1849 гг. Задачами революции было установление гражданских прав и свобод. Вылилась 24 февраля 1848 года в отречение от престола некогда либерального короля Луи-Филиппа I и провозглашение Второй республики. В президенты нового государства был избран в дальнейшем ходе революции, после подавления социал-революционного восстания в июне 1848, племянник Наполеона Бонапарта Луи-Наполеон Бонапарт. Революция в Германии-революционные события, которые длились с марта 1848 года до позднего лета 1849 года в Германском союзе и стали частью буржуазно-демократических и национальных восстаний в большинстве стран центральной Европы.
Главной внутренней пружиной был вопрос об объединении Германии, устранении вмешательства князей, правящих феодальных сил в хозяйственную жизнь немецких государств, открывающее путь дальнейшему развитию капиталистических отношений. Идея объединения Германии нашла широкое распространение среди либеральной буржуазии.
Во время революции был создан первый общегерманский парламент — Франкфуртское национальное собрание и была отменена цензура.
Чим уславили свої імена Геракліт, Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель, Геродот, Піфагор, Гіппократ?
Неабиякої слави зажили філософи Геракліт та Демокріт. Геракліт уважав, що світ не створено ні богами, ні кимось із людей. У природі, у житті, вважав філософ, триває вічний рух, усе тече й змінюється. «Двічі не увійдеш у ту саму ріку», - запевняв Геракліт. Демокріт висловив припущення, що все в природі складається з маленьких часточок - атомів.
Сократ уважав, що істинне (точне, достовірне) знання попри обмежені можливості людини існує. «Я знаю, що я нічого не знаю», - казав мудрець, наголошуючи, що людина не народжується з готовими знаннями й за життя не може пізнати всього. «Істина народжується в суперечці» - ще одне переконання Сократа, яке вказало шлях розвитку наукового пізнання.
Платон був переконаний, що світ створено за ідеальним задумом божественного розуму і його не можна пізнати до кінця. Неподалік від Афін Платон заснував першу філософську школу, у якій навчалися всі охочі. Цей заклад отримав назву Академія від назви священного гаю, посадженого на честь героя Академа, де його було розташовано.
Надзвичайною широтою знань вирізнявся Арістотель. Важко знайти таку галузь науки, яку б не досліджував цей мислитель. Учений залишив по собі твори з філософії, математики, ботаніки, медицини, правознавства тощо. Основою світу, на думку Арістотеля, є матерія (тобто атоми). Арістотель також створив неподалік Афін філософську школу - Лікей.
Із часом від філософії відокремилася нова наука - математика. Найсильнішою була математична школа, яку створив Піфагор. На острові Кіос при храмі бога цілительства та покровителя лікарів Асклепія виникла відома медична школа, засновником якої був лікар Гіппократ. Гіппократа вважають засновником наукової медицини. До сьогодні лікарі багатьох країн світу дають клятву Гіппократа - настанови, яким має бути лікар.
У 5 ст. до н. е. з'явилися перші історичні твори. Найвидатнішими істориками того часу були Геродот, якого називають «батьком історії», та Фукідід.
Революция в Германии-революционные события, которые длились с марта 1848 года до позднего лета 1849 года в Германском союзе и стали частью буржуазно-демократических и национальных восстаний в большинстве стран центральной Европы.
Главной внутренней пружиной был вопрос об объединении Германии, устранении вмешательства князей, правящих феодальных сил в хозяйственную жизнь немецких государств, открывающее путь дальнейшему развитию капиталистических отношений. Идея объединения Германии нашла широкое распространение среди либеральной буржуазии.
Во время революции был создан первый общегерманский парламент — Франкфуртское национальное собрание и была отменена цензура.
Чим уславили свої імена Геракліт, Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель, Геродот, Піфагор, Гіппократ?
Неабиякої слави зажили філософи Геракліт та Демокріт. Геракліт уважав, що світ не створено ні богами, ні кимось із людей. У природі, у житті, вважав філософ, триває вічний рух, усе тече й змінюється. «Двічі не увійдеш у ту саму ріку», - запевняв Геракліт. Демокріт висловив припущення, що все в природі складається з маленьких часточок - атомів.
Сократ уважав, що істинне (точне, достовірне) знання попри обмежені можливості людини існує. «Я знаю, що я нічого не знаю», - казав мудрець, наголошуючи, що людина не народжується з готовими знаннями й за життя не може пізнати всього. «Істина народжується в суперечці» - ще одне переконання Сократа, яке вказало шлях розвитку наукового пізнання.
Платон був переконаний, що світ створено за ідеальним задумом божественного розуму і його не можна пізнати до кінця. Неподалік від Афін Платон заснував першу філософську школу, у якій навчалися всі охочі. Цей заклад отримав назву Академія від назви священного гаю, посадженого на честь героя Академа, де його було розташовано.
Надзвичайною широтою знань вирізнявся Арістотель. Важко знайти таку галузь науки, яку б не досліджував цей мислитель. Учений залишив по собі твори з філософії, математики, ботаніки, медицини, правознавства тощо. Основою світу, на думку Арістотеля, є матерія (тобто атоми). Арістотель також створив неподалік Афін філософську школу - Лікей.
Із часом від філософії відокремилася нова наука - математика. Найсильнішою була математична школа, яку створив Піфагор. На острові Кіос при храмі бога цілительства та покровителя лікарів Асклепія виникла відома медична школа, засновником якої був лікар Гіппократ. Гіппократа вважають засновником наукової медицини. До сьогодні лікарі багатьох країн світу дають клятву Гіппократа - настанови, яким має бути лікар.
У 5 ст. до н. е. з'явилися перші історичні твори. Найвидатнішими істориками того часу були Геродот, якого називають «батьком історії», та Фукідід.