Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Астрономия, физика Николай Коперник (1473-1543) – первооткрыватель гелиоцентрического строения мира, совершивший переворот в области естествознания и опровергнувший принятое много веков учение о том, что Земля – центр Вселенной. Он первый объяснил, что небесные светила видятся в движении потому, что Земля вращается вокруг своей оси и вокруг Солнца и что то же самое происходит с другими планетами. Его книга «Об обращениях небесных сфер», написанная в 1543 г., была запрещена католической церковью больше двухсот лет после ее создания (1616 – 1828). Галилео Галилей (1564-1642) – итальянский ученый, вошедший в историю как великий физик и астроном, продолжатель дела Коперника и борец против схоластики. Он подверг критике учение Аристотеля, заложил фундаментальные основы современной механики. К его заслугам в области развития физики относятся: идея относительности движения, установление законов инерции тела в свободном падении и в движении по наклонной поверхности, а также идея сложения движений. Он же сделал открытие изохронности колебаний маятника и первым изучил прочность балок. Как астроном и физик он создал телескоп с увеличением в 32 раза, увидел горы на Луне, четыре спутника Юпитера, пятна на Солнце, фазы планеты Венеры. Как активный защитник гелиоцентрической системы мира Галилей был судим инквизицией (1633г.), которая вынудила его отказаться от учения Николая Коперника и до смерти жить в качестве узника инквизиции близ Флоренции на вилле Арчетри. Химия Заниматься этой наукой в средние века побудили ученых-алхимиков поиски «философского камня», при которого можно, якобы, создавать чистое золото. Даже авторитетные ученые (Авиценна, Лейбниц, Бэкон, Спиноза и др.) верили в это. Голландский естествоиспытатель Гельмонт (1579 – 1644), занимавшийся в основном ятрохимией – наукой, которая рассматривала болезни как сбой химического равновесия в организме и поиском химический средств лечения, и тот упоминает в своих научных трудах «философский камень», который даже несколько раз попадал ему в руки в виде порошка шафранового цвета. Якобы Гельмонту в результате опыта удалось при этого порошка ртути получить золото. Биология, медицина Церковь в средние века запрещала изучение анатомии человека. Но ученые и художники изыскивали подпольные чтобы делать это. Микеланджело (1475-1564), например, тайно вскрывал трупы умерших бродяг, чтобы его скульптуры и картины были достоверными. Естествоиспытатели искали средства борьбы с эпидемиями, которые истребляли миллионы людей в средние века, изучали химию и биологию, чтобы научиться бороться с болезнями. Самым выдающимся ученым средневековья был Ибн-Сина (Авиценна), живший в Азии, но трактаты которого были широко известны и в Европе, а его книга «Канон врачебной науки» была много веков настольной книгой всех европейских врачей, в том числе и в эпоху средневековья. Позже английский врачУильям Гарвей (1578 – 1657) сделал открытие, о котором не подозревали ни древнегреческий врач Гален, ни древнеримский ученый Аристотель, сильно интересовавшийся медициной. Уильям Гарвей открыл функцию сердца и циркуляцию крови в организме, что совершило переворот в базовых понятиях о том, как функционирует человеческое тело.
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).