Позже других европейских государств приступила к колонизации америки. , на отличие от испанцев, не искали богатых месторождений золота и серебра или, как португальцы и голландцы, рынков для покупки и вывоза в европу редких и ценных товаров. они стремились найти свободные земли, пригодные для возделывания. северная америка стала именно тем, чего искали . местный климат напоминал европейский, здесь были богатые земли, леса. бассейны рек миссисипи и св. лаврентия позволяли крупным достигать районов континента, удаленных от побережья на 1000 км. кроме того, здесь не было многочисленного оседлого туземного населения, как в испанских колониях. пришлось встретиться с немногочисленными (200 тыс. душ) племенами, главным занятием которых была охота. поэтому колонисты своим трудом, а не грабежом, как это делали испанцы, осваивали природные богатства нового. первое постоянное поселение основали 1607 в устье реки джеймс (виргиния).впоследствии новые поселения возникли на север и юг, вдоль побережья от испанской флориды до новой . каждая из этих колоний образовалась независимо друг от друга со своим выходом к морю. учредителями колоний поначалу были торговые компании, которые брали на себя перевозку и обустройство колонистов на новых территориях, а также крупные собственники, покупали или получали в дар земли от короля. компании и владельцы назначали губернаторов, собирали налоги. колонисты пользовались правами граждан.
Загальна характеристика періоду. соціальний розвиток українських земель. особливості господарського життя. загальна характеристика періоду у xiii ст. внаслідок розкладу племінного та зародження феодального суспільства утворилася литовська держава, яка успішно чинила опір агресії з боку лівонського та тевтонського орденів. водночас зміцніла литовська держава за великого князя гедиміна (1316-1341) розпочала наступ на південно-західні руські землі. у 1351 — 1352 роках між польщею та литвою тривала війна за галицько-волинську землю. за перемир'ям 1352 року галичина залишилася під владою польщі, волинь і берестейська земля - під владою литовської держави. в 50-х роках xiv ст. розпочався наступ литовської держави на придніпров'я. у 1355-1356 роках литовський князь ольгерд завоював чернігово-сіверщину. влітку 1362 року військо ольгерда на р. сині води розгромило загони кількох татарських ханів. внаслідок синьо-водської битви до литовської держави остаточно відійшли київщина та поділля. захоплені литовською державою південно-західні руські землі протягом другої половини xiv ст., перебували у становищі удільних князівств
