Определи области развития промышленности Англии, соответствующие периодам Нового времени, указанным в таблице Развитие текстильный промышленности
Развитие нефтехимичкской промышленности
Развитие транспорта и металлургии
Развитие микробиологической промышленности
​

1. Служилые люди.

права:Наследственное право владения населёнными землями, Являться "Конно, людно и оружно" по требованию государя, Свобода от несения государева тягла , Право заниматься торговлей.

Обязанности:  главной обязанностью  была военная служба, сбор ясака, управление краем.

2. Крестьяне;

ПРава: Минимум. До конца 18 века крестьяне не имели права даже жаловаться не жестокости к ним государству. Лично свободны. Также «Тяглые люди», «черные люди», «черные души», жители «черных слобод».

Обязанности: Работать на общинной земле (частной собственности на нее не имели), покоряться общине, платить массу податей в казну.

3. Холопы:

Права: Ноль. Полная собственность барина. Могут быть убиты, искалечены, проданы или разлучены с семьей по приказу барина. Убийство холопа не считалось по закону убийством, за него хозяин не отвечал – отвечал штрафом лишь убийца чужого холопа. Самое низшее сословие всего общества. Не относились даже к «тяглым людям». Не отвечали перед судом за кражу или иное правонарушение, т.к. не считались субъектами закона, наказать мог лишь барин. Податей в казну не платили, за них все решал барин.

Обязанности: Работать на барина, отбывать барщину, то есть объем труда в пользу хозяина, даже непосильный. В целом права и обязанности раба. В холопы можно было продать самого себя за долги. Выполняли черную работу, иногда и ремесленную.

4. Черные люди:

Права: занятие ремеслом и мелкой торговлей

Обязанности: уплата налогов, рекрутская повинность

5. Гости:

Обязанности:   Честно торговать.  Не шпионить. Не устраивать "заварушки". Не колдовать.

Права: Торговля.  Доступ с товарами в любое место России.  Устройство своих факторий (гостинных дворов).

Наиболее тяжелым было положение полных холопов, находившихся в беспредельном распоряжении хозяина. Кабальное холопство, получившее широкое распространение в XV-XVI веках, постепенно превращалось в пожизненное, Судебник 1550 года запретил давать на себя кабалу свыше 15 руб., но указ 1586 года установил практически пожизненность кабального холопства. ... Соборное Уложение урегулировало правовое положение посадского населения и прежде всего прикрепило его к данному посаду. 22. Уголовное право в период сословно-представительной монархии. ... Соборное Уложение 1649 г. содержало многочисленные нормы Особенной части уголовного права.

Объяснение:

Відповідь:

У період спаду першої російської революції 1905–1907 pp. працювали І і II Державні думи. І Державна дума працювала в Петербурзі протягом 27 квітня – 8 липня 1906 р. Ліві партії вибори в Думу бойкотували. Перемогу здобули кадети. У виборах брали участь Українська радикально-демократична партія, Українська народна партія. Серед 102 депутатів від дев'яти українських губерній налічувалось 24 поміщики, 42 селянина, 26 представників міської інтелігенції, 8 робітників, 1 священик. За партійною ознакою 38 депутатів були кадетами і співчуваючими цій партії, 28 – трудовиками. Трудова партія становила не політичну партію, а парламентську фракцію, яка об'єднувала, в основному, безпартійних селянських членів Думи.

Українська думська громада (тобто фракція Державної думи, що складалася з національно свідомих депутатів від губерній України) у складі 45 осіб сформувалася майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч із Чернігівщини І. Шраг.

Громада вимагала надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах. Щодо головного питання революції – аграрного – у громаді не існувало єдиної думки. Кадетські депутати відстоювали передачу частини поміщицьких земель селянам за викуп, а селянські підтримували трудовиків – конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган – журнал "Украинский вестник", у якому співробітничали М. Грушевський, І. Франко, М. Туган-Барановський. І Дума була розпущена трохи більше, як через 2 місяці від початку її роботи.

На початку 1907 р. царизм дозволив вибори до II Державної думи. Вибори в II Думу не бойкотувалися, а тому її склад значно "полівішав": із 518 депутатів 65 були соціал-демократами (у І Думі – 18), 157 – трудовиками (разом із есерами) порівняно з 94 у І Думі. Серед 102 депутатів від українських губерній налічувалося 40 трудовиків, 34 представники правих партій, по 11 кадетів і соціал-демократів (у тому числі шість членів "Спілки", три меншовики, один більшовик, 1 представник УСДРП). За соціальним станом українські губернії були представлені: 16 – поміщики, 4 – священики, 17 – інтелігенти, 59 – селяни і 6 – робітники. Знову, як і в І Думі, тон задавали селянські депутати. II Дума розпочала роботу 20 лютого 1907 р. і працювала до 3 червня 1907 р.

Пояснення: