Определить социально-экономические причины революции. Из работы А.Рамбо "История Французской революции"
«Дворяне пользовались правами господ: всякий раз, когда земля переходила от одного владельца к другому, уплачивался особый налог, достигавший обычно шестой части продажной цены участка. Затем господину платился ценз - постоянная ежегодная рента. К этому надо добавить господский оброк, который в некоторых случаях удваивал ценз; барщину, отнимавшую у земледельца 52 дня в году; дорожные пошлины на мостах, дорогах, рынках; помещичьи монополии, обязывавшие мелких собственников за особую плату пользоваться виноградными прессами, мельницами и печами, устроенными господином; право господина иметь голубятни, что отдавало в жертву голубям крестьянские посевы. Это были лишь обычные повинности, но существовало немало и других…»
Из письма Д.И.Фонвизина графу П.И.Панину о положении во Франции
«Налоги, частые и тяжкие, служат одному обогащению ненасытных начальников; никто не смеет слова молвить против сих угнетений. Франция вся на откупу. Невозможно выехать на несколько шагов от Парижа, чтоб, воротясь, не быть остановленным таможней. Почти за все ввозимое в город платится столько пошлины, сколько сама вещь стоит».
Социально-экономические причины (их 10) революции перечислить через запяту.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Объяснение:
Линии сравнения
Франция
Германия
Италия
Факторы развития
Нехватка сырья, отсутствие новых технологий, контрибуция и потеря территорий из-за поражения в войне с Германией
Расширение территории; объединение Германии
Отсутствие тяжелой промышленности; развитие монополистического капитализма; эмиграция
Темпы и особенности индустриализации
Монополистический капитализм, усиленный вывоз капиталов- низкий уровень экономического роста
Формирование монополистического капитализма
Активное вмешательство государства в экономическую жизнь и создание государственного сектора экономики
Особенности развития сельского хозяйства
Крестьянство - 70 % населения; отсутствие средств на покупку сельскохозяйственной техники и удобрений
Обезземеливание крестьян, усиление имущественного расслоения в дескнине, преобладают юнкерские и фермерские хозяйства
Полуфеодальные отношения в деревне; уход крестьян в
Особенности модернизации
Затяжной характер, отсутствие средств для ускоренной модернизации