Определите последовательность событий:а) гражданская война б) отречение Николая II от престола в) образование Временного правительства г) принятие Конституции РСФСР
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Афанасий Никитин, как опытный купец, стремился расширить торговлю в нынешней Астрахани. Мореплаватель получил разрешение тверского князя Михаила Борисовича III, поэтому Никитина рассматривали как тайного дипломата, однако исторические данные не подтверждают эти догадки. Получив поддержку первых государственных лиц, Афанасий Никитин отправился в дальний путь из Твери.
Мореплаватель поплыл через реку Волгу. Первоначально путешественник остановился в городе Клязин и отправился в монастырь. Там он получил благословение у игумена, а также Святой Троице, чтобы путешествие сложилось благополучно. Далее Афанасий Никитин отправился в Углич, оттуда в Кострому, а затем в Плес.
В город Чаул Афанасий Никитин приплыл в 1471 году и прожил в незнакомом государстве три года, однако не возвратился на родину. Русский путешественник детально описал быт и устройство солнечной страны в своих рукописях.
По книге «Хождения за три моря» Афанасия Никитина случай: наместнику крепости встретился знакомый старик Мухаммед, перед которым правитель показал милость и отпустил чужеземца, вернув коня. Однако историки спорят до сих пор: принял Афанасий Никитин магометанскую веру или же остался верен православию. Такие сомнения оставил купец из-за оригинальных записок, которые были насыщенны иноземными словами.
Также Никитин удивлялся обычаям Индии и экзотическим животным, в чужеземной стране он впервые увидел змей и обезьян. Путешествие в невиданные края было красочным и ярким, но Афанасий остался недоволен, ведь торговой выгоды купец так и не увидел. По словам мореплавателя, солнечная страна торговала красками и дешевым перцем – нечего было увезти на родину, чтобы получить прибыль. Индийское пребывание Никитина было интересным, но бедным: продажа единственного коня обошлась купцу в убыток и наложением штрафа.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Объяснение:
Афанасий Никитин, как опытный купец, стремился расширить торговлю в нынешней Астрахани. Мореплаватель получил разрешение тверского князя Михаила Борисовича III, поэтому Никитина рассматривали как тайного дипломата, однако исторические данные не подтверждают эти догадки. Получив поддержку первых государственных лиц, Афанасий Никитин отправился в дальний путь из Твери.
Мореплаватель поплыл через реку Волгу. Первоначально путешественник остановился в городе Клязин и отправился в монастырь. Там он получил благословение у игумена, а также Святой Троице, чтобы путешествие сложилось благополучно. Далее Афанасий Никитин отправился в Углич, оттуда в Кострому, а затем в Плес.
В город Чаул Афанасий Никитин приплыл в 1471 году и прожил в незнакомом государстве три года, однако не возвратился на родину. Русский путешественник детально описал быт и устройство солнечной страны в своих рукописях.
По книге «Хождения за три моря» Афанасия Никитина случай: наместнику крепости встретился знакомый старик Мухаммед, перед которым правитель показал милость и отпустил чужеземца, вернув коня. Однако историки спорят до сих пор: принял Афанасий Никитин магометанскую веру или же остался верен православию. Такие сомнения оставил купец из-за оригинальных записок, которые были насыщенны иноземными словами.
Также Никитин удивлялся обычаям Индии и экзотическим животным, в чужеземной стране он впервые увидел змей и обезьян. Путешествие в невиданные края было красочным и ярким, но Афанасий остался недоволен, ведь торговой выгоды купец так и не увидел. По словам мореплавателя, солнечная страна торговала красками и дешевым перцем – нечего было увезти на родину, чтобы получить прибыль. Индийское пребывание Никитина было интересным, но бедным: продажа единственного коня обошлась купцу в убыток и наложением штрафа.