Основ и
B
В
ОШШОЛНИ задания. ( )
На тех территориях, куда вступали французские войска, отменялись сословные
привилегии. Земля отбиралась у монастырей и аристократов, бежавших при приближении
революционных армий. Довольно скоро пришло разочарование в режиме, установленном
французскими властями. Став императором, Наполеон I превратил дружественные Франции
республики в вассальные монархии.
В присоединенных и зависимых странах вводились таможенные пошлины, выгодные
французским промышленникам и торговцам. Это разоряло местных предпринимателей.
Континентальная блокада, введенная Наполеоном, стала болезненной для населения стран
Европы, в том числе и для самих французов. Контрабанда процветала.
Наполеоновские войны содержали прогрессивные элементы, так как объективно
содействовали подрыву
феодального строя
расчищали путь развитию
капиталистических отношений в ряде европейских государств (упразднение десятков мелких
феодальных государств Германии, введение некоторых завоёванных
странах
наполеоновского гражданского кодекса, конфискация и распродажа части монастырских
земель, ликвидация ряда привилегий дворянства и др.). Однако после того как Наполеон I
поработил целый ряд стран, войны стали чисто завоевательными и утратили всякие
прогрессивные элементы.
Используя текст, дайте оценку влияния наполеоновских войн на изменение
мировой политики по следующему плану:
О Интересы, которые преследовала французская буржуазия во время наполеоновских
войн
ОГлавные противники Франции в ходе наполеоновскихвойн
ОГлавные Изменения системе международных отношений после окончания
наполеоновских войн (укажите не менее 3-х)
Выскажите свое мнение о влиянии наполеоновских войн на изменение мировой
ПОЛИТИКИ
B​

Русь уже вступила в эпоху феодальной раздробленности, а Монголия - нет, там была единая держава т.е о русских княжествах, отношениях между князьями и о Монгольских ханах,их завоеваниях.А этапы взаимоотношений до распада Монголии они были более согласованее и дисциплинированнее...

2)Судебник более больше уделял внимание самой организации судебного процесса.А сама "Русская правда"знала всего-то 2 объекта преступления-личность и имущество.В Судебнике появилось понятие государства,самих должностных лиц и государственных органов как объекта пресупления,присутствовавшие в "Русской правде".

3)Субъектами преступления по Русской Правде,т.е.лицами,несущими ответственность за содеянное, являлись все свободные люди,кроме холопов.За совершенное холопом правонарушение отвечал его господин.В этом проявляется классовая природа феодального права.Судебник 1497 г. считал его самостоятельно отвечать за свои поступки и преступления.В Судебнике исчезли следы кровной мести.Вот как раз вот тут то и получиться что это свод законов единого государства.

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.