Основными мероприятиями внешней политики с.ю. витте являлись: а) агитация за войну россии с японией б) предпочтение экспансии россии на дальнем востоке военным действиям в) отказ от проникновения россии в дальневосточный регион г) подписание мира с японией в 1905 г. на наименее тяжелых для россии условиях
5 ноября 1339 года состоялась закладка дубовых стен Московского Кремля. В этот день мы решили рассказать вам, как изменился Кремль за все время своего существования.«Москва не сразу строилась». Эта фраза относится и к сердцу столицы. Еще в начале 12 века на окраине Суздальского княжества, где сливались две реки – Неглинка и Москва – расположилось небольшое поселение. Поскольку географически это место было пограничным пунктом Ростово-Суздальской земли, то это поселение (названное Москвой) выполняло роль крепости. А, как указывается в Тверской летописи, в 1156 году князь Юрий Долгорукий начал укреплять и расширять крепость, которая теперь занимала территорию между нынешними Боровицкими, Тайницкими и Троицкими воротами. Укрепления делались на совесть: крепость защищалась земляным валом, рвом, вдоль стен лежали несколько рядов бревен. Общая протяженность тогдашнего крепостного сооружения – около 700 метров. Вокруг Москвы было несколько сел и маленьких поселений, и хорошо защищенная крепость служила местом укрытия от врагов, а также хозяйственным центром. После смерти Юрия Долгорукого дальнейшее строительство Кремля перешло в руки его сына Андрея Боголюбскова
Объяснение:
Объяснение:
Поштовхом до виникнення гуситського руху стали виступи Яна Гуса і його сподвижників — Ієроніма Празького та інших. Гусити засуджували накопичення багатств церквою і духівництвом, закликаючи повернутися до «євангельськоїбідності»; вважали, що для того, щоб кожна людина могла зрозуміти «Закон Божий», богослужіння має здійснюватися рідною чеськоюмовою; критикували католицьке причастя для духівництва хлібом і вином, а для мирян — лише хлібом; доводили, що в першопочатковому християнстві всі причащалися однаково.Подальший розвиток ситуації призвів до встановлення в Чехії мирного співіснування двох конфесій — католиків і чашників, яке було остаточно закріплене договором у Кутній-Гурі (1485). Радикальнішою групою гуситів були так звані «чеські (богемські) брати», що почали формуватися в 1457 році і відкололися від чашників в 1476. «Богемські брати» не визнавали таїнств, відкидали переісточення/перетворення. Проблема співіснування католиків і гуситів у Чехії загострилася в XVII столітті в зв'язку з поширенням у Чехії ідей Реформації. В цей час багато чашників зблизилися з лютеранами, а «богемські брати» з кальвіністами. Імператори з династії Габсбургів у першій половині XVII століття прагнули до скасування прав гуситів, що призвело до Тридцятирічної війни (1618–1648). Після поразки Чехії у війні церковні організації гуситів на довгий час припинили своє існування.