ОТ
1. В чому проявилися ознаки розрядки міжнародної напруженості в сере-
дині 70-х років ХХ століття?
1) США вивели свої війська з Індокитаю; покращались стосунки між
СРСР і США; нарада в Гельсінкі відкрила нову сторінку в повоєнній
історії Європи;
2) в гонці озброєнь СРСР врешті обігнав США;
3) з’явились нові види озброєнь, які стали гарантом миру на Землі.
2. Який внесок зробила Україна в боротьбу за мир і роззброєння в 1955-
1985 роках?
1) вивела зі своєї території всю ядерну зброю;
2) стала активним учасником підписання договорів про заборону ядер-
ної, хімічної та бактеріологічної зброї, ряду інших документів;
3) припинила виробництво усіх видів зброї.
3. Чи можна вважати, що в 1955-1985 роках Україна була повноправним
суб’єктом міжнародних відносин?
1) так, оскільки вона ще з 1945 року була членом ООН;
2) Україна на той час підтримувала дипломатичні стосунки з десятками
країн світу;
3) зовнішньополітична діяльність України була обмеженою, оскільки
кожен свій крок вона повинна була узгоджувати з союзним керів-
ництвом.
4. Чи мали громадяни України якісь переваги в міжнародних стосунках в порівнянні з громадянами інших союзних республік СРСР?
1) так, оскільки Україна мала довгі спільні кордони з багатьма іноземними державами, а це спрощувало її міжнародні контакти;
2) перевагу мали лише громадяни республік Балтії;
3) міжнародні контакти громадян України, як і громадян усіх інших союзних республік СРСР, обмежувались безліччю перепон, зокрема
великим числом формальностей під час оформлення виїзних документтів.
5. Чи корисним був для України товарообмін з зарубіжними країнами?
1) користі не було ніякої;
2) товарообмін України з зарубіжними країнами був для неї шкідливим,
тому що з України вивозилися готова продукція і сировина, а в Ук-
раїну нічого не ввозилось;
3) товарообмін для України був корисним, оскільки, направляючи в ін-ші
країни свою продукцію і сировину, Україна разом з тим отриму-вала
необхідні їй товари.
6. Чи могла однопартійна система сприяти демократизації суспільства?
1) так, оскільки через систему партійно-державної влади можна було
вольовими методами вирішувати всі питання суспільного життя;
2) не могла, тому що при монополії однієї партії на владу немає полі-
тичного плюралізму;
3) проблема демократизації в таких умовах вирішується лише частково.
7. Який принцип управління підприємствами передбачали створені у 1957 році ради народного господарства (раднаргоспи)?
1) галузевий;
2) територіальний;
3) змішаний.
8. Чому реформи в радянському суспільстві, розпочаті М.Хрущовим, були приречені на невдачу?
1) реформи не зачіпали основ самої системи – тоталітаризму;
2) М.Хрущов проводив лише аграрну реформу;
3) М.Хрущов не мав прихильників своїх реформ в Україні.
9. Чи можна вважати рішення жовтневого (1964 р.) пленуму ЦК КПРС про увільнення М.Хрущова з посади Першого секретаря ЦК КПРС
однозначно позитивним чи однозначно негативним?
1) рішення пленуму мали однозначно позитивний характер, оскільки був
покладений край суб’єктивізму і волюнтаризму в діяльності Хрущова;
2) рішення пленуму мали однозначно негативний характер, оскільки в
діяльності М.Хрущова суб’єктивізму і волюнтаризму не було;
3) однозначно оцінити рішення пленуму не можна, тому що, засудивши
помилки в діяльності М.Хрущова, пленум водночас наніс удар по
реформаторських тенденціях.
10. В середині 1960-х років розпочалося згортання демократії, ліквідація
«хрущовської відлиги». В чому це проявилось?
1) зупиняється процес ліквідації наслідків режиму особистої влади
Й.Сталіна, починаються гоніння на «інакомислячих», судові процеси;
2) розпочинається політична реформа;
3) в СРСР і, зокрема, в Україні, різко скорочуються кількість і тиражі
періодичних видань.
11. Що являла собою науково-технічна революція (НТР)?
1) це якісне перетворення сучасних продуктивних сил: наука поступово
перетворюється в безпосередню виробничу силу;
2) це сукупність заново відкритих законів математики, фізики, механі-ки;
3) це звичайне нарощування обсягу виробництва промислової і сільсь-
когосподарської продукції.
12. Коли в Радянському Союзі і, зокрема, в Україні були закладені осно-ви господарської реформи 1960-х років?
1) на жовтневому (1964 року) пленумі ЦК КПРС;
2) на березневому і вересневому (1965 року) пленумах ЦК КПРС;
3) на сесії Верховної Ради СРСР у жовтні 1967 року.
13. Чому економічна реформа в СРСР 1960-х років виявилася нежиттє-
здатною?
1) зберігалися і зміцнювалися централізовані начала в економіці, стара
недемократична політична система та командно-наказові методи ке-
рівництва суспільством;
2) реформа наштовхувалась на протидію народних мас;
3) припинилася матеріальна підтримка реформи з-за кордону.
