ответить на вопросы по тексту: 1 О какой реформе царизма в источниках указывается? 2 Скольки ступенчатая система была введена согласно этой реформе в Казахстане? Назовите все звенья этой системы 3 Каким было управление на каждом уровне системы? 4 В чьих интересах была проведена реформа? Как она была подготовлена? 5 Напишите обоснованный вывод о влиянии данных событий на политическое положение Казахстана
1) Саме промисловий розвиток Наддніпрянщини на початку двадцятого століття можна охарактеризувати такими явищами, як концентрація виробництва, монополія (її особливою формою на цій території був синдикат) та початок кооперативного руху.
2) Концентрація виробництва на Наддніпрянщині 20 століття відбувалась інтенсивними темпами та вивела цю територію на 1 місце за її рівнем.
3) У зв’язку та паралельно з концентрацією виробництва відбувається процес створення монополій, першою з яких можна назвати «Союз рейкових фабрикантів» (1882).
4) Цікавою особливістю Наддніпрянщини було існування, у переважній більшості, саме синдикатів, як форми монополій.
5) Заснування у 1866 році Харківського споживчого товариства вважають початком кооперативного руху.
Влада магістратів поділялася на вищу (imperium) і загальну (potestas). До imperium включалися вища військова влада і право укладати перемир'я, право скликати сенат і народні збори і головувати на них, право видавати накази і примушувати до їх виконання, право суду і призначення покарання. Ця влада належала диктатору, консулам і преторам. Диктатор мав «найвищий імперіум» (summum imperium), який включав право засуджувати до страти. Вирок не підлягав оскарженню. Консулу належав великий імперіум (majus imperium) — з правом виносити смертний вирок, який міг бути оскаржений до центуріатних зборів, якщо він був винесений у Римі, і не підлягав оскарженню, якщо він був винесений за межами міста. У претора був обмежений імперіум (imperium minus) — без права засуджувати до страти. Влада potestas належала усім магістратам і включала в себе право віддавати розпорядження і накладати штрафи за їх невиконання.
1) Саме промисловий розвиток Наддніпрянщини на початку двадцятого століття можна охарактеризувати такими явищами, як концентрація виробництва, монополія (її особливою формою на цій території був синдикат) та початок кооперативного руху.
2) Концентрація виробництва на Наддніпрянщині 20 століття відбувалась інтенсивними темпами та вивела цю територію на 1 місце за її рівнем.
3) У зв’язку та паралельно з концентрацією виробництва відбувається процес створення монополій, першою з яких можна назвати «Союз рейкових фабрикантів» (1882).
4) Цікавою особливістю Наддніпрянщини було існування, у переважній більшості, саме синдикатів, як форми монополій.
5) Заснування у 1866 році Харківського споживчого товариства вважають початком кооперативного руху.
Влада магістратів поділялася на вищу (imperium) і загальну (potestas). До imperium включалися вища військова влада і право укладати перемир'я, право скликати сенат і народні збори і головувати на них, право видавати накази і примушувати до їх виконання, право суду і призначення покарання. Ця влада належала диктатору, консулам і преторам. Диктатор мав «найвищий імперіум» (summum imperium), який включав право засуджувати до страти. Вирок не підлягав оскарженню. Консулу належав великий імперіум (majus imperium) — з правом виносити смертний вирок, який міг бути оскаржений до центуріатних зборів, якщо він був винесений у Римі, і не підлягав оскарженню, якщо він був винесений за межами міста. У претора був обмежений імперіум (imperium minus) — без права засуджувати до страти. Влада potestas належала усім магістратам і включала в себе право віддавати розпорядження і накладати штрафи за їх невиконання.
Подробнее - на - Объяснение: