ответьте на данные вопросы: 1. Охарактеризуйте устав монастыря бенедиктинцев. Насколько он суровый? Свое
мнение обоснуйте.
2. Почему святой Бенедикт не вводит запрет на вино для монахов?
3. Почему святой Бенедикт запрещал монахам получать письма от родных?
А́встро-Уго́рщина — у 1867—1918 роках дуалістична монархія та велика держава в Центральній Європі[1][2]. Федерація Австрійської імперії та Угорського королівства. Займала терени сучасної Австрії та Угорщини, а також Чехії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Чорногорії, частини Італії, Польщі, Румунії, Сербії, України. Очолювалася імператорами з австрійського дому Габсбургів — Францом-Йосифом (1867—1916) і Карлом I (1916—1918). Заснована після компромісної угоди між Австрією і Угорщиною. Столиця — Відень. Офіційною мовою була німецька та угорська[3] також у різних частин імперії хорватська (Хорватія і Славонія) та польська (Галіція та Лодомерія). Панівна конфесія — католицизм. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали австрійські німці та угорці. Існування імперії супроводжувалося потужними національно-визвольними рухами. Австро-Угорщина була багатонаціональною державою і однією з головних держав Європи того часу. Австро-Угорщина була географічно другою за величиною країною в Європі після Російської імперії - 621 538 км2 (239,977 кв. миль)[4] і третя за чисельністю населення (після Росії та Німецької імперії). Імперія створила четверту за величиною машинобудівну галузь у світі після Сполучених Штатів, Німеччини та Великої Британії[5]. Австро-Угорщина також стала третім за величиною виробником і експортером побутових електроприладів, промислових електроприладів і обладнання для вироблення електроенергії для електростанцій після Сполучених Штатів і Німецької імперії[6][7]. У 1918 році внаслідок поразки у Першій світовій війні розпалась на ряд незалежних держав.
Конституционная революция в Иране.
Объяснение:
1.Вызвана внутренней и внешней политикой правящей династии Каджаров,засилием иностранцев
2.Учавствовали:буржуазия,ремесленники,либеральные помещики и крестьяне.
3. Было заключено российско-британское соглашение 1907 г. о разграничении сфер влияния в Иране. Тебризское восстание 1908-1909 гг., 08.02.1909 г. произошло антишахское восстание в г. Реште, столице Гиляна. 13.7.1909 г. Тегеран был взят революционерами и оппозиционными феодалами. 16.07. Шах Моххамед Али отрекся от престола в пользу своего малолетнего сына Ахмада, при котором было учреждено регентство.Конституция была востановлена.
4. В итоге революции привилегии ханов и феодалов сохранились, позиции духовенства укрепились, но произвол монарха и его чиновников был ограничен конституцией. Происходила реформа образования, появились профсоюзы. Но социально-политическая нестабильность и революционные выступления в Иране продолжались до 1921 г., когда к власти пришел Реза-хан Пехлеви.
х