Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. Про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. У другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.
Цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми Домініка П’єра де ла Фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на Київщині. У службових поїздках Київщиною він не лише надавав медичну до а й занотовував почуте й побачене. Записи доповнював малюнками. Ось як де ла Фліз розповідає про побут українських селян: «Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної
хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців.
Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний,
зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються простим мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі.
. Смута 1598-1613 гг. На рубеже 16-17 веков Россия переживала политический и социально-экономический кризис. Ливонская война и Татарское нашествие, а также опричнина Ивана Грозного усилению кризиса и росту недовольства. Это и послужило причиной начала смутного времени в России. Первый период смуты характеризуется борьбой за престол различных претендентов. После смерти Ивана Грозного к власти пришел его сын Федор, но он оказался не править и фактически управлял брат жены царя - Борис Годунов. В конечном счете, его политика вызвала недовольство народных масс. Смута началась с появлением в Польше Лжедмитрия (в действительности Григорий Отрепьев), якобы чудесным образом выжившего сына Ивана Грозного. Он переманил на свою сторону значительную часть русского населения. В 1605 г. Лжедмитрия поддержали воеводы, а затем и Москва. И уже в июне он стал законным царем. Но он действовал слишком самостоятельно, чем вызвал недовольство бояр, также он поддерживал крепостничество, что вызвало протест крестьян. 17 мая 1606 г. был убит Лжедмитрий I и на престол вступил В.И. Шуйский, с условием ограничения власти. Таким образом, первый этап смуты был отмечен правлением Лжедмитрия I (1605 — 1606 гг.) Второй период смуты. В 1606 г. поднялось восстание, предводителем которого стал И.И. Болотников. В ряды ополчившихся входили люди из разных слоев общества: крестьяне, холопы, мелкие и средние феодалы, служилые, казаки и посадские люди. В битве под Москвой они потерпели поражение. В итоге Болотников был казнен. Но недовольство властью продолжалось. И вскоре появляется Лжедмитрий II. В январе 1608 г. его войско направилось к Москве. К июню Лжедмитрий II вошел в подмосковное село Тушино, где и обосновался. В России образовалось 2 столицы: бояре, купцы, чиновники работали на 2 фронта, иногда даже получали жалование от обоих царей. Шуйский заключил договор со Швецией и Речь Посполитая начала захватнические военные действия. Лжедмитрий II бежал в Калугу. Шуйский был подстрижен в монахи и увезен в Чудов монастырь. В России наступило междуцарствие – Семибоярщина (совет из 7-и бояр). Боярская дума пошла на сделку с польскими интервентами и 17 августа 1610 г. Москва присягнула польскому королю Владиславу. В конце 1610 г. был убит Лжедмитрий II, но борьба за престол на этом не окончилась. Итак, второй этап был отмечен восстанием И.И. Болотникова (1606 — 1607 гг.), царствование Василия Шуйского (1606 — 1610 гг.), появлением Лжедмитрия II, а также Семибоярщиной (1610 г.). Третий период смуты характеризуется борьбой с иноземными захватчиками. После смерти Лжедмитрия II русские объединились против поляков. Война приобрела национальный характер. В августе 1612 г. ополчение К. Минина и Д. Пожарского дошло до Москвы. И уже 26 октября польский гарнизон сдался. Москва была освобождена. Смутное время закончилось. 21 февраля 1613 г. Земский собор назначил царем Михаила Романова.
2). Смута 1917-1922 гг. Началась с Февральской революции (23 февраля — 2 марта 1917 г.) Февральская революция свергла царизм, заменив его анархией и демократией. Революция имела глубокие социальные, экономические, политические предпосылки, сводившиеся, в сущности, к одному корню — многовековому деспотизму. Интеллигенция желала демократии, рабочие — высокой зарплаты, крестьяне — помещичьей земли, нерусские народы — отмены дискриминирующих их законов. Возможно, в мирное время эти проблемы были бы постепенно решены, но началась первая мировая война, обнаружившая несостоятельность самодержавного строя. Поражения русской армии в 1915 г. разуверили людей в режима закончить войну победой или почетным миром. Октябрьская революция (21—26 октября 1917 г.) Брестский мир (3 марта 1918 г.) Гражданская война и военная интервенция 1918 - 1922 гг.
3). Смута 1991-1993 гг. Началась с Августовского/Августовский_путч В декабре 1991 г. СССР прекратил своё существование. В 1992 г. экономический кризис в Росс. 5 лет назад
Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. Про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. У другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.
Цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми Домініка П’єра де ла Фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на Київщині. У службових поїздках Київщиною він не лише надавав медичну до а й занотовував почуте й побачене. Записи доповнював малюнками. Ось як де ла Фліз розповідає про побут українських селян: «Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної
хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців.
Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний,
зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються простим мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі.
На рубеже 16-17 веков Россия переживала политический и социально-экономический кризис. Ливонская война и Татарское нашествие, а также опричнина Ивана Грозного усилению кризиса и росту недовольства. Это и послужило причиной начала смутного времени в России.
Первый период смуты характеризуется борьбой за престол различных претендентов. После смерти Ивана Грозного к власти пришел его сын Федор, но он оказался не править и фактически управлял брат жены царя - Борис Годунов. В конечном счете, его политика вызвала недовольство народных масс.
Смута началась с появлением в Польше Лжедмитрия (в действительности Григорий Отрепьев), якобы чудесным образом выжившего сына Ивана Грозного. Он переманил на свою сторону значительную часть русского населения. В 1605 г. Лжедмитрия поддержали воеводы, а затем и Москва. И уже в июне он стал законным царем. Но он действовал слишком самостоятельно, чем вызвал недовольство бояр, также он поддерживал крепостничество, что вызвало протест крестьян. 17 мая 1606 г. был убит Лжедмитрий I и на престол вступил В.И. Шуйский, с условием ограничения власти. Таким образом, первый этап смуты был отмечен правлением Лжедмитрия I (1605 — 1606 гг.)
Второй период смуты. В 1606 г. поднялось восстание, предводителем которого стал И.И. Болотников. В ряды ополчившихся входили люди из разных слоев общества: крестьяне, холопы, мелкие и средние феодалы, служилые, казаки и посадские люди. В битве под Москвой они потерпели поражение. В итоге Болотников был казнен.
Но недовольство властью продолжалось. И вскоре появляется Лжедмитрий II. В январе 1608 г. его войско направилось к Москве. К июню Лжедмитрий II вошел в подмосковное село Тушино, где и обосновался. В России образовалось 2 столицы: бояре, купцы, чиновники работали на 2 фронта, иногда даже получали жалование от обоих царей. Шуйский заключил договор со Швецией и Речь Посполитая начала захватнические военные действия. Лжедмитрий II бежал в Калугу.
Шуйский был подстрижен в монахи и увезен в Чудов монастырь. В России наступило междуцарствие – Семибоярщина (совет из 7-и бояр). Боярская дума пошла на сделку с польскими интервентами и 17 августа 1610 г. Москва присягнула польскому королю Владиславу. В конце 1610 г. был убит Лжедмитрий II, но борьба за престол на этом не окончилась.
Итак, второй этап был отмечен восстанием И.И. Болотникова (1606 — 1607 гг.), царствование Василия Шуйского (1606 — 1610 гг.), появлением Лжедмитрия II, а также Семибоярщиной (1610 г.).
Третий период смуты характеризуется борьбой с иноземными захватчиками. После смерти Лжедмитрия II русские объединились против поляков. Война приобрела национальный характер. В августе 1612 г. ополчение К. Минина и Д. Пожарского дошло до Москвы. И уже 26 октября польский гарнизон сдался. Москва была освобождена. Смутное время закончилось.
21 февраля 1613 г. Земский собор назначил царем Михаила Романова.
2). Смута 1917-1922 гг.
Началась с Февральской революции (23 февраля — 2 марта 1917 г.)
Февральская революция свергла царизм, заменив его анархией и демократией. Революция имела глубокие социальные, экономические, политические предпосылки, сводившиеся, в сущности, к одному корню — многовековому деспотизму. Интеллигенция желала демократии, рабочие — высокой зарплаты, крестьяне — помещичьей земли, нерусские народы — отмены дискриминирующих их законов. Возможно, в мирное время эти проблемы были бы постепенно решены, но началась первая мировая война, обнаружившая несостоятельность самодержавного строя. Поражения русской армии в 1915 г. разуверили людей в режима закончить войну победой или почетным миром.
Октябрьская революция (21—26 октября 1917 г.)
Брестский мир (3 марта 1918 г.)
Гражданская война и военная интервенция 1918 - 1922 гг.
3). Смута 1991-1993 гг.
Началась с Августовского/Августовский_путч
В декабре 1991 г. СССР прекратил своё существование.
В 1992 г. экономический кризис в Росс.
5 лет назад