кожна людина має крила. не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. вони невидимі - духовні - і (за трактуванням ліни костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх
і ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.
из вступления к рассказу «старуха изергиль» м. горького выпишите три примера с обособленными, два примера с необособленными определениями и один пример с обособленным приложением
их волосы, шелковые и черные, были распущены, ветер, теплый и легкий, играя ими, звякал монетами, вплетенными в них. между ними ласково блестели темно-голубые клочки неба, украшенные золотыми крапинками звезд. еще и теперь по небу бродили обрывки туч, пышные, странных очертаний и красок, тут – мягкие, как клубы дыма, сизые и пепельно-голубые, там – резкие, как обломки скал, матово-черные или коричневые.
кожа на лице, шее и руках вся изрезана морщинами, и при каждом движении старой изергиль можно было ждать, что сухая эта кожа разорвется вся, развалится кусками и предо мной встанет голый скелет с тусклыми черными глазами.
кожна людина має крила. не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. вони невидимі - духовні - і (за трактуванням ліни костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх
і ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.
из вступления к рассказу «старуха изергиль» м. горького выпишите три примера с обособленными, два примера с необособленными определениями и один пример с обособленным приложением
их волосы, шелковые и черные, были распущены, ветер, теплый и легкий, играя ими, звякал монетами, вплетенными в них. между ними ласково блестели темно-голубые клочки неба, украшенные золотыми крапинками звезд. еще и теперь по небу бродили обрывки туч, пышные, странных очертаний и красок, тут – мягкие, как клубы дыма, сизые и пепельно-голубые, там – резкие, как обломки скал, матово-черные или коричневые.
кожа на лице, шее и руках вся изрезана морщинами, и при каждом движении старой изергиль можно было ждать, что сухая эта кожа разорвется вся, развалится кусками и предо мной встанет голый скелет с тусклыми черными глазами.
ты слеп больше меня, старухи.