Ознаки тоталітарних режимів: 1) диктатура однієї партії;
2) зрощення партії і держави;
3) культ особи вождя:
4) контроль партії і держави над економікою;
5) втручання у приватне життя громадян;
6) репресії і переслідування.
Завдання:
1. Опрацювавши документ, поясніть, яку із ознак тоталітарного режиму описав
нацистський міністр юстиції Ганс Франк
«Раніше ми мали звичку казати: це правильно чи неправильно. Тепер ми повинні ставити
запитання: що сказав фюрер? Ми перебуваємо під величним обов’язком визнавати вищим
проявом нашого народного духу закони, освячені Адольфом Гітлером» .
2. Проаналізуйте фрагмент запису генералу Лібмана про нараду, проведену Адольфом
Гітлером з командуванням рейхсверу 3 лютого 1933 р. і висловіть власне ставлення до
політичних планів німецьго лідера. Поміркуйте, чи завжди мета виправдовує засоби?
«…1. Внутрішня політика.
Цілковита зміна сьогоднішньої внутрішньополітичної ситуації. Не сприйматимуться жодні настрої,
які суперечать цілі. Хто не підкоряється, буде зламаний. Привчити молодь та увесь народ до того, що
нас зможе врятувати лише боротьба. Виховання молоді, посилення військової готовності усіма
засобами. Смертна кара за зраду. Найсуворіше авторитарне державне управління. Ліквідація ракової
хвороби демократії.
2. Зовнішня політика.
Боротьба проти Версаля. Рівноправність у Женеві. Але це марно, доки народ не буде перейнятий
військовою готовністю. Турбота про союзників.
3. Створення вермахту — найважливіша передумова для досягнення мети — завоювання
політичної могутності…»
3. Пригадати яким чином відбувалося встановлення фашистського режиму у Італії.
Поянити чого прагнув Бенітто Муссоліні і яким чином втілював свої прагнення у
життя.
Беніто Муссоліні про італійське суспільство
«Я докладаю надлюдських зусиль, щоб просвітити цих людей…вони повинні зрозуміти, що стануть
зрілими, лише підкорившись.Коли вони навчаться коритися, вони повірять у те, що я кажу, і тоді
підуть маршем, стрункими колонами під мою команду»
4. Скласти довільне есе на тему «Тоталітарний режим в СРСР: вплив сталінської моделі
правління на усі сфери життя суспільства»
Жангир-хан с воинами занял оборону в ущелье реки Орбулак Джунгарского Алатау и ждал в засаде до прихода основных сил казахов на пути следования неизвестного количества джунгарской армии во главе с Эрдэни-Батуром. Половина воинов организовала завал на пути, а остальная часть рассредоточились на утёсах, тем самым подготовив засаду джунгарам. В этой битве казахами было впервые массово применено огнестрельное оружие, и в первые же часы джунгары лишились многих воинов, шедших спереди . Затем с тыла по джунгарам ударили войска, приведённые на Жалантосом-батыром эмира Мавераннахра. Джунгары вынуждены были отступить в Джунгарию
стародавньому Києві — знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII сторіч — Софія Київська. Його центральна споруда — Софійський собор, закладений у XI сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами.
Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях — скрипторіях — працювали переписувачі книг. Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися.
Про Ярослава літописець повідомляє: "Ярослав же... любив книги і, багато їх переписувавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам". Портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969 року у дворі заповідника навпроти Софійського собору. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той "сіяв у серцях людей книжні слова".
На жаль, ми не знаємо, які саме книги були у бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище.