Парижская коммуна 1871г. ( пункт 3)
1.Познакомьтесь с двумя точками зрения на историю Парижской коммуны.
1-ая точка зрения: Парижская коммуна – это большой путч, социальная болезнь общества,
подражание прежним революциям. Она ничего не создала, а только разрушала
и потребляла. Это шаг назад по сравнению с капиталистическим обществом.
Парижская коммуна не к управлению, она не служит интересам
трудящихся.
2-ая точка зрения: Парижская коммуна была первой серьезной попыткой рабочего класса
завоевать политическую власть для себя, создать свое собственное
правительство установить диктатуру пролетариата.
Она была зародышем нового типа государства, пролетарского государства.
Парижская коммуна была кровным делом масс, созданием их революционного
энтузиазма.
Задание: Какой точки зрения придерживаетесь вы? ответ аргументируйте.
2.Социально-экономическое развитие Франции. (пункт 5)
А) Приведите факты, свидетельствующие о периоде экономического роста во Франции во 2-ой поло-
вине XIX- начале XXвв.
Б) Назовите особенности финансовой политики Франции
В) С/Х – уровень развития, характерные черты.
3.Сравните особенности развития Франции и Англии в политической сфере. (пункт 6,7)
Запишите сначала черты сходства, а затем отличия.
А) наличие многопартийной системы
Б) преобладание политики буржуазного реформизма над политикой «кнута»
В) создание системы социального обеспечения.
Г) существование ограниченной монархии с верховенством власти парламента.
Объяснение:
После раздела Индии в 1947 году две трети мусульман проживали в Пакистане (как на востоке, так и на западе Пакистана), но треть проживала в Индии. По данным переписи перемещенных лиц 1951 года, 7 226 000 мусульман отправились в Пакистан (как на запад, так и на восток) из Индии, а 7 249 000 индуистов и сикхов переехали в Индию из Пакистана (как с запада, так и с востока).
Национально-освободительное движение в Индии имело определённые особенности. Революционные идеи не находили массовой поддержки. Религиозная традиция отвергала призывы к восстанию и насильственному свержению существующего строя.
По́льська Респу́бліка (пол. Rzeczpospolita Polska) — польська держава, створена 1918 року. Державною мовою була польська, також валютою початково польська марка, а від 1924 року — польський злотий. Остаточні кордони проголошеної Польської Республіки або Другої Речі Посполитої, які визнала Ліга Націй, склалися в 1923 році.
8 грудня 1919 року Найвища Рада Антанти на Паризькій мирній конференції визначила східний кордон Польщі по так званій «лінії Керзона», за якою лишилися етнічні українські землі: Лемківщина, Підляшшя, Надсяння, Сокальщина, Равщина і Холмщина. Умовна «лінія Керзона» проходила через Гродно — Ялівку — Немирів — Берестя — Дорогуськ — Устилуг, на схід від Грубешова, через Крилів, на захід від Рави-Руської, на схід від Перемишля до Карпат і мала становити не лише східний кордон Польщі, але й кордон між Польщею та Україною. На сході кордони включали території Західної України та Західної Білорусі, а також Віленську область, захоплену 1920 року в Литви.
Одночасно, за рішенням Паризької мирної конференції, до Польщі приєднано частини я і Пруссії та Познань.
У жовтні 1921 р. Польщі передано третину Сілезії (Шльонськ). Унаслідок стабілізації кордонів 1922 р. територія відновленої Польської Республіки становила 388,6 тис. кв. км. (52 % території Першої Речі Посполитої).
У вересні 1939 року територію Польщі тимчасово окупували Німеччина, СРСР, та Словаччина. Литва[pl] взяла під контроль частину спірного Віленського краю[2].
Окупація Польщі спричинила Другу Світову війну (1939-1945).
Але міжнародно визнаний уряд Польщі у вигнанні продовжував діяти у Лондоні. Він керував органами Польської підпільної держави та її політичними і військовими структурами. У 1941 році його легітимність визнав Радянський Союз.
Объяснение: