Перечень событий (процессов) A) Столетняя война
Б) образование Древнерусского государства
B) монгольское нашествие на Русь в XIII в. Г) борьба Руси против монгольского
владычества в XIV в.
Выбранное событие (процесс): (укажите букву в перечне).
Запишите название любого объекта (города, населённого пункта, реки или др.), который
непосредственно связан с выбранным Вами событием (процессом).
Объясните, как указанный Вами объект (город, населённый пункт. река или др.) связан
с этим событием (процессом).
ответ (название объекта):
Объяснение:
Выбранное событие (процесс):
(укажите букву в перечне).​

Жили в південноукраїнських степах від Дону до Дунаю. Їх остаточне походження не з'ясоване. Кіммерійський народ складався з племен, об'єднаних у союзи на чолі з царями-вождями. Військо кіммерійців формувалось з загонів вершників, які були добре озброєними. Ці племена займалися скотарством, в якому провідне місце посідало конярство. Широкого розвитку у кіммерійців набуло мистецтво, яке носило прикладний характер. На кам'яних виробах висікались зображення різноманітної військової амуніції. За мовою кіммерійці, вірогідно, були іранцями. Розвиток їхнього суспільства був зупинений навалою скіфів.
Скіфи –один з найдавніших народів Стародавнього світу. Вони з'явились на території України в першій половині VII ст. до н. е., прийшовши зі Сходу, із степів між Каспієм, Уралом і Кавказом. Наприкінці VII ст. до н. е. скіфи остаточно підкорили місцеві племена, завершивши політичне формування Скіфії.
Про життя скіфів, їх побут, звичаї, релігію, суспільний лад, зовнішній вигляд докладно розповідає грецький історик і географ Геродот у своїй праці «Історія». Його розповіді підтверджуються археологічними дослідженнями скіфських пам'яток. Ядро Скіфії становили племена царських скіфів і скіфів-кочівників, які панували над усіма іншими племенами. Поблизу давньогрецького міста Ольвія жили калліпіди або елліноскіфи. Далі на північ мешкали скіфи-орачі, на схід від них – скіфи-землероби. Останні два народи, вважають дослідники, не були етнічними скіфами, а належали до праслов'янських, які потрапили під скіфський вплив

У большевиков существовало четкое разделение: принципы для пропаганды и напоказ и принципы, которыми они на самом деле руководствовались. 
Про принципы напоказ уже написали, теперь надо написать про реальные принципы, которые воплощались на деле. 
Основной принцип: угнетение больших наций в пользу маленьких. Большая нация, образующая государство, русские (а также украинцы), угнеталась и гнобилась со страшной силой. Ее уничтожали продразверсткой, газами, раскулачиванием, гладомором. 
В дальнейшем русские и их нужды финансировались по остаточному принципу. Территории большой нации можно было запросто отдавать другим, например, как Хрущев отдал Крым на Украину. В дальнейшем Россия, которая поддержала и снабжала ресурсами и финансами остальные нации, сама снабжалась очень скудно. 
При этом в мелкие национальности деньги валили щедрой рукой. 
К тому же большевики стремились законсервировать отсталость национальностей в плане развития: то есть национальности, жившие на феодальном уровне (средняя Азия, Северный Кавказ), поддерживались на недоразвитом феодальном уровне. Впрочем, вся политика в стране была направлена на культивирование феодализма, так что ростки феодализма не могли не проявиться и в национальной политике. 

Никаких прав на самоопределение у национальностей не было: что из Москвы сказали, то и будет. Была Карелия союзной республикой - по решению центра стала автономной. И кто посмел бы пикнуть. 
Также в национальной политике большевики придерживались принципа коллективной ответственности. То есть если в центре что-то не нравилось, то национальности отвечали всей популяцией. Так, немцев из немецкой республики Поволжья собрали скопом и вывезли в Казахстан, никто и пикнуть не мог. 

В общем, реальная национальная политика большевиков была такой же отвратительной, как и все, что они делали. 
Равенство наций - это просто смешно и глупо.