Первый (Учредительный) съезд Советов Казахстана в Оренбурге 4–12 октября 1920 года. Первым председателем КирЦИКа стал красный комиссар Сейткали Мендешев. Но Оренбург в качестве казахской столицы пребывал недолго, уже в 1925 году столица Казахстана была перенесена в город Ак-Мечеть на Сыр-Дарье, по этому случаю переименованный в Кзыл-Орда (Красная столица). Оренбург и Оренбургская область, выполнившие свои задачи по обеспечению казахскому народу, воссоединились в качестве самостоятельной губернии с РСФСР. Процесс возвращения оказался очень сложным. По Оренбургу ударила проблема раздела материальных ценностей, так как власти Кирреспублики поставили вопрос о переезде из города целого ряда ставших «республиканскими» учреждений. В результате город лишился большинства музейных экспонатов, значительной части архивных материалов. В декабре 1934 он стал центром Оренбургской области. 4–12 октября 1920 I Всеказахский съезд Советов II съезда советов КССР созыв 4 октября 1921 г.[1] 1922 г. 6 октября состоялся III съезд советов КССР IV съезд КССР (созванный 5 января 1924 г.) 1927-м V Всеказахский съезд Советов ? ? ? ? 1937.03.21 - 1937.03.26 10 чрезвычайный Всеказахский съезд Совето
захопити землі Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини (розв'язувало дві великі проблеми - збільшення території Російської імперії та ліквідування організаційних центрів визвольного руху українського народу в Галичині);
зібрати всі російські землі, до яких у Російській імперії відносили і українські етнічні території.
Плани Троїстого союзу
Прагнення Австро-Угорщини:
зміцнити свої позиції в Західній Україні;
посилити вплив на слов'янські народи імперії (поляки, словаки, чехи);
приєднати до своїх володінь Поділля і Волинь.
Прагнення Німецької імперії:
включити до свого складу українські землі Сходу та Півдня (найбільш економічно розвинуті);
використати південний схід України як плацдарм для наступу на Схід (до Індійського океану);
Німеччина не виключали можливість створення формально самостійної Української держави.
Объяснение:
Відповідь:
Плани Антанти
Прагнення Російської імперії:
захопити землі Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини (розв'язувало дві великі проблеми - збільшення території Російської імперії та ліквідування організаційних центрів визвольного руху українського народу в Галичині);
зібрати всі російські землі, до яких у Російській імперії відносили і українські етнічні території.
Плани Троїстого союзу
Прагнення Австро-Угорщини:
зміцнити свої позиції в Західній Україні;
посилити вплив на слов'янські народи імперії (поляки, словаки, чехи);
приєднати до своїх володінь Поділля і Волинь.
Прагнення Німецької імперії:
включити до свого складу українські землі Сходу та Півдня (найбільш економічно розвинуті);
використати південний схід України як плацдарм для наступу на Схід (до Індійського океану);
Німеччина не виключали можливість створення формально самостійної Української держави.
Пояснення: