Дотримуючи позиції нейтралітету в роки першої світової війни, Іспанія значно збільшила своє промислове виробництво, використовуючи вигідну кон'юнктуру, що створилася на світовому ринку. Проте це зростання було не дуже значним, і Іспанія залишалася аграрно-індустріальною країною із середнім рівнем розвитку капіталізму, із значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві. Яскравим показником залишків феодальних відносин був розподіл землі – наявність великих латифундій і збереження старих напівфеодальних орендних відносин (довгострокові види оренди, здольщина і т. д.).
Політичне керівництво і країні, як і раніше, здійснювалось головним чином двома великими монархічними партіями – консервативною і ліберальною, які майже нічим не відрізнялися одна від одної. Обидві партії представляли інтереси різних груп поміщиків, церкви, великого капіталу, реакційної вояччини і вищих кіл монархічної бюрократії. Широкі верстви дрібної і середньої буржуазії та ліберальної інтелігенції об'єднувалися навколо кількох республіканських партій
Маленького Ивана6 на престол возвела Анна Иоанновна, перед своей смертью она назначила Ивана наследником престола, регентом стал немец Бирон, который стал издавать указы от имени Ивана6 (Иван на тот момент был младенцем) и фактически стал править страной, но впоследствии против Бирона был организован заговор гвардейцев, который возглавил Миних, в итоге этого заговора регентом при Иване6 стала его мать Анна Леопольдовна.
Петр 3 получил престол напрямую, от своей умершей родственницы Елизаветы Петровны, но конечно дворянство его всё-таки поддержало. Проправил Петр3 недолго, против него летом 1762 г. был организован гвардейский заговор в пользу его жены Екатерины2.
Дотримуючи позиції нейтралітету в роки першої світової війни, Іспанія значно збільшила своє промислове виробництво, використовуючи вигідну кон'юнктуру, що створилася на світовому ринку. Проте це зростання було не дуже значним, і Іспанія залишалася аграрно-індустріальною країною із середнім рівнем розвитку капіталізму, із значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві. Яскравим показником залишків феодальних відносин був розподіл землі – наявність великих латифундій і збереження старих напівфеодальних орендних відносин (довгострокові види оренди, здольщина і т. д.).
Політичне керівництво і країні, як і раніше, здійснювалось головним чином двома великими монархічними партіями – консервативною і ліберальною, які майже нічим не відрізнялися одна від одної. Обидві партії представляли інтереси різних груп поміщиків, церкви, великого капіталу, реакційної вояччини і вищих кіл монархічної бюрократії. Широкі верстви дрібної і середньої буржуазії та ліберальної інтелігенції об'єднувалися навколо кількох республіканських партій
Маленького Ивана6 на престол возвела Анна Иоанновна, перед своей смертью она назначила Ивана наследником престола, регентом стал немец Бирон, который стал издавать указы от имени Ивана6 (Иван на тот момент был младенцем) и фактически стал править страной, но впоследствии против Бирона был организован заговор гвардейцев, который возглавил Миних, в итоге этого заговора регентом при Иване6 стала его мать Анна Леопольдовна.
Петр 3 получил престол напрямую, от своей умершей родственницы Елизаветы Петровны, но конечно дворянство его всё-таки поддержало. Проправил Петр3 недолго, против него летом 1762 г. был организован гвардейский заговор в пользу его жены Екатерины2.