Тест "реформы петра i" 1. в первые годы правления петра i приказная система а) была отменена, а вместо нее создана система коллегий б) подверглась незначительным изменениям в) была сильно модернизирована, старые приказы было , создано много новых г) нет правильного ответа 2. петр i создавал мануфактуры в основном для а) пополнения казны б) обеспечения нужд армии в) создания купечества в качестве опоры г) нет правильного ответа 3. даты царствования петра i а) 1672-1725 б) 1675-1724 в) 1682-1725 г) нет правильного ответа 4. важнейшими коллегиями были а) военная, мануфактур-коллегия, синод б) военная, коммерц-коллегия, иностранная в) военная, адмиралтейская, иностранная г) военная, адмиралтейская, тайная канцелярия 5. прокурорский контроль введен петром i для а) политического сыска б) противодействия сенату в) контроля сенатом коллегий г) надзора за соблюдением законов 6. петербург стал столицей в а) 1701 б) 1703 в) 1713 г) 1720 д) нет правильного ответа 7. основу российской армии составляли а) стрельцы и дворянское ополчение б) принудительно набранные рекруты в) иностранные наемники и иррегулярная армия г) нет правильного ответа 8. сенат – это высший а) судебный и законодательный орган б) судебный и исполнительный орган в) законодательный и законосовещательный орган г) нет правильного ответа 9. в области внешней торговли петр i а) покровительствовал импорту б) ввел большие ввозные пошлины в) проводил умеренную покровительственную политику г) нет правильного ответа 10. первым крымским походом в 1682 году руководил а) петр i б) голицын в.в. в) долгорукий д.м. г) хованский и.а. 11. указ о посессионных крестьянах а) освобождал часть крестьян для работы на мануфактурах б) приписывал часть государственных крестьян к в) разрешал помещикам покупать крестьян к г) нет правильного ответа 12. в 20 гг xviii века подушная подать была а) незначительно повышена б) значительно повышена для пополнения казны в) понижена для облегчения ее уплаты крестьянами ответы 1-а 2б 3в 4а 5в 6б 7б 8в 9б 10а 11в 12б
1. Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві. Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте, коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса. Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула жорстока міжусобна боротьба за великокнязівську владу.
Терміни та поняття
Міжусобна боротьба — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі.
У міжусобній боротьбі нащадків Володимира загинули Борис, Гліб і Святослав. Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом Святополка. Проти вбивці своїх зведених братів, який захопив владу в Києві, виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги.
1. Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві. Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте, коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса. Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула жорстока міжусобна боротьба за великокнязівську владу.
Терміни та поняття
Міжусобна боротьба — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі.
У міжусобній боротьбі нащадків Володимира загинули Борис, Гліб і Святослав. Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом Святополка. Проти вбивці своїх зведених братів, який захопив владу в Києві, виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги.
Объяснение: