Коли землі не могли прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало, греки вирішили пересилитися на чужину. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Вирощевання олив, як галузь, не розвивалось. Високого рівня досягло ремісниче виробництво- металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Також слави зазнали майстри-ювеліри: виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. Карбували власні монети. Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор'я та Криму складалося так само, як і в Греції.
У 3 ст. до н. е. скіфів у Причорноморських степах заступили сармати. Ці спорідне ні зі скіфами іраномовні кочовики походили з Приуральсько-Поволзьких степів. Як вони називали самі себе, науці невідомо. Именням «сармати» їх нарекли греки та рим ляни. Вчені припускають, що ця назва походить від давньоіранського слова «саоро мант», що означало «оперезаний мечем». Сармати жили племенами, кожне з яких мало свою назву, як-от: язиги, роксолани, сіраки, аорси, алани тощо. На близькість сарматів і скіфів вказують й інші джерела. Не заперечують їх і археологічні знахідки. Отож, жит тя і побут сарматів були подібними до скіфського. Вони так само, як і скіфи, були ско тарями-кочовиками. Так само багато важили для них воєнні походи. Від 1 ст. до н. е. в похованнях сарматів трапляються поодинокі речі вихідців із Подніпров'я - полонених і перетворених на рабів. Володарювання сарматів у Причорноморських степах тривало майже 600 років. Поклали йому край германські племена готів і навала нових кочови ків - тюркомовних гунів.
Відповідь:
Коли землі не могли прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало, греки вирішили пересилитися на чужину. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Вирощевання олив, як галузь, не розвивалось. Високого рівня досягло ремісниче виробництво- металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Також слави зазнали майстри-ювеліри: виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. Карбували власні монети. Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор'я та Криму складалося так само, як і в Греції.
Відповідь:
Сармати
У 3 ст. до н. е. скіфів у Причорноморських степах заступили сармати. Ці спорідне ні зі скіфами іраномовні кочовики походили з Приуральсько-Поволзьких степів. Як вони називали самі себе, науці невідомо. Именням «сармати» їх нарекли греки та рим ляни. Вчені припускають, що ця назва походить від давньоіранського слова «саоро мант», що означало «оперезаний мечем». Сармати жили племенами, кожне з яких мало свою назву, як-от: язиги, роксолани, сіраки, аорси, алани тощо. На близькість сарматів і скіфів вказують й інші джерела. Не заперечують їх і археологічні знахідки. Отож, жит тя і побут сарматів були подібними до скіфського. Вони так само, як і скіфи, були ско тарями-кочовиками. Так само багато важили для них воєнні походи. Від 1 ст. до н. е. в похованнях сарматів трапляються поодинокі речі вихідців із Подніпров'я - полонених і перетворених на рабів. Володарювання сарматів у Причорноморських степах тривало майже 600 років. Поклали йому край германські племена готів і навала нових кочови ків - тюркомовних гунів.