По смуте.
1.о ком писал а.н.толстой:
какой я царь?
меня во всех делах
и с толку сбить и обмануть не
был разумом не бодр,
трезвонить лишь
1) о в.шуйском; 2) о б. годунове; 3) о федоре иоанновиче; 4) иване грозном.
2. о каких личностях говорят следующие выражения:
«вступая на трон, он впервые присягнул своим подданным и дал запись в том, что никого не осудит и не предаст смерти без истинного суда со своими боярами, не станет преследовать и лишать имущества родственников и наследников опального…».
3.установите соответствие между элементами левого и правого столбиков. одному элементу левого столбика соответствует один элемент правого.
1) воевода михаил шеин
2) прокопий ляпунов
3) василий шуйский
а.участвовал в движении под предводительством и. болотникова, перешел на сторону царя
б. руководил обороной смоленска от польских войск
в.обязался ограничить свою власть в так называемой «крестоцеловальной записи»
4. назовите три деятеля, проявивших себя во время смуты как патриоты и защитники родной земли от интервенции
1) кузьма минин
2) лжедмитрий i
3) василий шуйский
4) дмитрий
5) иван сусанин
6) иван болотников
7) григорий отрепьев
5.о каком периоде идет речь в отрывке из документа?
а тот последователь антихриста, что назвался царем димитрием, по лукавому совету треклятого воинства литовского начал многие местности всеядным огнем истреблять и насилие великое творить царствующему граду. люди не поняли враждебного лукавства королевского, захотели принять королевича царем в московское государство. богом избранного царя свергнули с престола, и от царства отлучи- ли, и в иноческий чин насильно облекли, и к королю под смоленск отослали, и гетмана польского и литовского с войском его впустили москву.
1) опричнины
2) смуты
3) феодальной раздробленности
4) междуцарствия
5.расположите в хронологическом порядке правителей смутного времени
1) «семибоярщина» 2) василий шуйский 3) лжедмитрий i 4) фёдор годунов
6.какое из перечисленных событий произошло раньше других?
1) приход к власти семибоярщины
2) вступлене на престол бориса годунова
3)избрание царем василия шуйского
4) освобождение москвы от поляков
7.установите соответствие между термином и определением
а) земский собор
б) бояре
в) интервенция
г) политический кризис
д) самозванство
е) боярская дума
1) состояние политической системы общества, выражающееся в углублении и обострении имеющихся конфликтов
2) военное, политическое или вмешательство одного или нескольких государств во внутренние дела другого государства, нарушающее его суверенитет.
3) незаконное присвоение себе чужого имени, звания с целью обмана.
4) высшее сословно-представительское учреждение царства с середины xvi до конца xvii века, собрание представителей всех слоёв населения (кроме крепостных крестьян) для обсуждения
5) высший совет, состоявший из представителей феодальной аристократии.
6) высший наряду с великими и удельными князьями слой общества на руси с х по хviii вв., имевший землю на правах наследственной собственности.
8. рассмотрите изображения и выполните
э.э.лисснер «изгнание польских интервентов из московского кремля»
9.какие из памятников созданы в честь событий, изображенных на картине. выберите два.
1.
храм василия блаженного 2.памятник минину и
3.церковь вознесения в коломенском 4.казанский собор на красной площади
10.прочитайте текст и ответьте на вопросы:
этот царь был вторым в россии избранным царем.его краткое правление принесло немало бед не только самому …, но в большей степени всему государству.дав крестоцеловальную запись боярам, он стал тут же ее нарушать: слушал доносы, наказывал и казнил по своему усмотрению.подданные скоро поняли, чтоскупость, коварство и зависть царя буквально не знают границ.
о каком царе идет речь в тексте?
укажите годы его царствования
почему автор считает, что правление этого государя принесло немало бед? назовите два факта
11.в 1598 г. земский собор избрал царем бориса годунова и принес ему присягу на верность. через несколько лет популярность, авторитет царя бориса федоровича резко упали. «счастья нет в моей душе», - так словами пушкина он скажет о себе.
какими причинами были вызваны такие изменения? назовите не менее 2-х.
12.составьте план на тему «смута начала xvii века»
(не менее 3-х пунктов)
В этой речи нужно рассказать про величие Афин, про их господство в Афинском морском союзе, про огромные богатства, стекающиеся в город. Про строительство новых храмов и восстановление храмов акрополя Периклом. Про афинскую демократию, что этот свободный афинянин принимал участия в народном собрании, где сообща осуществляли управление государством, независимо от того, аристократ ты или представитель демоса. Про то, что государственные должности стали оплачиваться и тем самым, стали доступны и беднякам. Про огромное количество рабов, процветание торговли, ремесел. Про мощный афинский флот и мастерство его флотоводцев. Раб, который трудился в мастерской ремесленника или в порту видел ситуацию иначе. Он видел, что эта демократия не для всех, а для избранных. Он видел, что в город стекаются огромные богатства, и он процветает, но на это процветание уходит много сил и времени, сил рабов. Он был недоволен жестоким обращением, тем, что его могли избить плетями, продать, пытать. Тем, что он не имел свободы.
Початок XX століття: Перша Світова війна, революції, Визвольні змагання і Громадянська війна
1902 Полтавсько-Харківське селянське повстання.
сільгоспробітники Галичини під впливом українських радикалів і за підтримки націонал-демократів почали під час жнив масовий організований страйк, що охопив понад 100 тис. учасників.
Миколою Міхновським у Харкові заснована українська націоналістична партія (УНП, НУП), яка продовжила справу Тарасівців.
1903 Літо — загальний страйк на півдні Російської імперії.
При УНП створена бойова організація - «Оборона України», покликана стати на чолі всеукраїнського національного повстання.
1904 Відкрито ділянку залізниці Долинська — Олександрівськ — Волноваха.
На Галичині Василем Нагірним створений Центральний союз українських кооперативів, який налічував 550 філій і 180 тис. членів.[1]
08 лютого 1904 — 05 вересня 1905 — російсько-японська війна
1905 8 − 24 червня — політичний страйк робітників Одеси.
14 — 25 червня — Повстання на броненосці «Потьомкін»
8 вересня — Портсмутський мирний договір, який закріпив поразку Росії у війні з Японією
7 — 25 жовтня — всеросійський політичний страйк.
17 жовтня — царський маніфест — октройований акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907, визнання насущності системних реформ.
Створення в Катеринославі і Києві перших в Україні Рад робітничих депутатів
11 −15 листопада — повстання моряків під проводом П. П. Шмідта у Севастополі.
Листопад — грудень — загальні страйки в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі.
1906 14-21 жовтня у Києві проходив монархічний чорносотенський Третій Всеросійський З'їзд російських людей (Всеросійський З'їзд Людей Землі Руської).
9 листопада — указ уряду про виділення селян з громад на хутора — столипінська реформа.
1907 Організація в Києві першого стаціонарного українського театру (Театр Миколи Садовського)
в Австро-Угорщині введено загальне виборче право
1908 Юзеф Пілсудський заснував у Галичині Союз активної боротьби
протестуючи проти порушень виборчого законодавства, український студент Мирослав Січинський убив губернатора Анджея Потоцького
1909 Заснування Дніпровської біологічної станції.
Створення Харківської селекційної станції
Створення перших українських художніх фільмів.
1910 Союз активної боротьби Юзефа Пілсудського створив у Львові нелегальну воєнізовану організацію «Стрілецька спілка»
У черговій україно-польській сутичці між студентами у Львові був убитий український студент Адам Коцко
1911 18 (5 ст.ст.) вересня — у Київському оперному театрі есер і таємний агент поліції Дмитро Богров застрелив прем'єр-міністра царського уряду Петра Столипіна. Похований у Києво-Печерській лаврі.
1913 Відкриття консерваторій в Одесі і Києві.
1914—1918 Перша світова війна
1914 28 липня: Австро-Угорщина оголошує війну Сербії ; 1 серпня — Німеччина оголосила війну Росії і 3 серпня — Франції. 6 серпня — Австро-Угорщина оголошує війну Росії. У складі австро-угорських військ діяли національні легіони — польський, албанський та український — січові стрільці (УСС).
1 (або 3) серпня: у Львові створено проавстрійську Українську Раду на чолі з парламентарем Костем Левицьким, яка після поразки австрійської армії у Галичині перебралася до Відня. Соціалісти зі Східної України також створили у Львові Союз визволення України.
4 серпня: Головна Українська Рада прийняла рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.
23 — 25 серпня : Галицька битва (Люблін-Холмська операція) — розгром російськими військами австро-угорських і окупація східної Галичини.
29 жовтня — турецькі корабля і німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстріляли Одесу, Севастополь, Феодосію і Новоросійськ
На кінець 1914 р товариство «Просвіта» мало 77 місцевих відділень, 3 тис. читалень і бібліотек, 36 тис. членів у Львові і 200 тис. — в сільських читальнях. Військово-спортивні товариства «Сокіл» і «Січ» мали 974 місцеві осередки, налічували 33 тис. членів[1]
1915 22 березня — після облоги капітулював 120-тисячний австро-угорський гарнізон Перемишля.
у Відні була відтворена Українська Рада
2 — 5 травня: Горлицький прорив німецьких військ і залишення російськими військами Галичини (3 червня — Перемишля, 22/23 червня — Львова)
5 травня: ГУР та СВУ об'єдналися та утворили ЗУР (Загальну Українську Раду)
26 серпня — німецькі війська вибили росіян з Берестя (Брест-Литовськ)
1916 4 червня — 22 серпня: Наступ Південно-Західного фронту під командуванням О. О. Брусилова (Брусиловський прорив), в ході якого було розбито німецькі і австрійські війська і зайнято Луцьк, Станіслав, Чернівці.
червень — розпочалася блокада Чорноморським флотом Босфору