ответ:Ринок праці (англ. Labour market, Job market)— це система суспільних відносин, пов'язаних з купівлею і продажем трудових послуг працівників (послуг праці).
У класичному розумінні ринок праці — це сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу за до ціни на працю (заробітної плати).
Іншими словами, ринок праці — ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих працівників пропонують свою працю (трудові послуги), а роботодавці (власники) — виробники товарів та послуг — потребують її.
Елементами ринку праці є: попит, пропонування, трудові послуги (послуги праці), ціна, конкуренція, резервування праці, трудова мобільність.
Праця (послуги праці, здібності до праці) — один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства.
На ринку праці встановлюється ціна праці — ставка заробітної плати.
Людина здатна працювати завдяки своїм фізичним і розумовим здібностям; які, в свою чергу, поєднуючись із знаннями, вміннями та навичками складають основу трудового потенціалу особистості. Трудовий потенціал (або робоча сила) людини може бути використаний у виробництві благ.
Унікальність праці як виробничого фактора полягає в тому, що послуги праці неможливо відокремити від працівника. Але через те, що об'єктом купівлі-продажу є лише послуги праці працівника, а не він сам, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, які визначаються трудовим і колективним договорами, угодами укладеними на інших рівнях та чинним законодавством.
Обсяг використання праці вимірюється у годинах роботи протягом певного періоду (отже, праця — це потокова величина). Запаси праці в економіці визначаюються такими категоріями: працездатне населення; економічно активне населення; трудові ресурси тощо.
Роботодавець — це юридична або фізична особа, яка, виходячи із попиту на свою продукцію (послуги), утворює попит на працю та надає можливість найманим працівникам працювати й отримувати заробітну плату.
ответ:Ринок праці (англ. Labour market, Job market)— це система суспільних відносин, пов'язаних з купівлею і продажем трудових послуг працівників (послуг праці).
У класичному розумінні ринок праці — це сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу за до ціни на працю (заробітної плати).
Іншими словами, ринок праці — ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих працівників пропонують свою працю (трудові послуги), а роботодавці (власники) — виробники товарів та послуг — потребують її.
Елементами ринку праці є: попит, пропонування, трудові послуги (послуги праці), ціна, конкуренція, резервування праці, трудова мобільність.
Праця (послуги праці, здібності до праці) — один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства.
На ринку праці встановлюється ціна праці — ставка заробітної плати.
Людина здатна працювати завдяки своїм фізичним і розумовим здібностям; які, в свою чергу, поєднуючись із знаннями, вміннями та навичками складають основу трудового потенціалу особистості. Трудовий потенціал (або робоча сила) людини може бути використаний у виробництві благ.
Унікальність праці як виробничого фактора полягає в тому, що послуги праці неможливо відокремити від працівника. Але через те, що об'єктом купівлі-продажу є лише послуги праці працівника, а не він сам, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, які визначаються трудовим і колективним договорами, угодами укладеними на інших рівнях та чинним законодавством.
Обсяг використання праці вимірюється у годинах роботи протягом певного періоду (отже, праця — це потокова величина). Запаси праці в економіці визначаюються такими категоріями: працездатне населення; економічно активне населення; трудові ресурси тощо.
Роботодавець — це юридична або фізична особа, яка, виходячи із попиту на свою продукцію (послуги), утворює попит на працю та надає можливість найманим працівникам працювати й отримувати заробітну плату.
Объяснение: