Византия, как государство, сформировалась в 395 г. Через несколько лет после этого под натиском варваров пала Римская империя. И Византия на протяжении многих столетий оставалась самой культурно и экономически развитой страной. В столице - Константинополе - находились библиотеки. В отличие от всей остальной Европы, которая пребывала в темных средних веках, Византия продолжала развивать культуру Античности. Писались книги, развивались медицина и науки, строились потрясающие архитектурные сооружения. Большое значение для человеческой цивилизации имело развитие во Византии права и юриспруденции. Таким образом, Византия являлась самой развитой страной Европы.
По-перше, вона була логічним й історичним продовженням греко-римської античності.
По-друге, Візантія репрезентувала протягом усього існування своєрідний синтез західних і східних духовних начал.
По-третє, мала великий, інколи вирішальний вплив на цивілізації Південної і Східної Європи (візантійський вплив на формування і розвиток культури Греції, Сербії, Македонії, Чорногорії, Боснії, Албанії, Болгарії, Румунії, Білорусі, України, Росії, Грузії, Вірменії незаперечний).
По-четверте, Візантія – це осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив з боку сирійців, арабів, коптів, маврів, германців, слов’ян, персів, тюрків, вірмен, грузинів і т. д., що пояснюється багатонаціональним характером візантійської держави.
Византия, как государство, сформировалась в 395 г. Через несколько лет после этого под натиском варваров пала Римская империя. И Византия на протяжении многих столетий оставалась самой культурно и экономически развитой страной. В столице - Константинополе - находились библиотеки. В отличие от всей остальной Европы, которая пребывала в темных средних веках, Византия продолжала развивать культуру Античности. Писались книги, развивались медицина и науки, строились потрясающие архитектурные сооружения. Большое значение для человеческой цивилизации имело развитие во Византии права и юриспруденции. Таким образом, Византия являлась самой развитой страной Европы.
По-перше, вона була логічним й історичним продовженням греко-римської античності.
По-друге, Візантія репрезентувала протягом усього існування своєрідний синтез західних і східних духовних начал.
По-третє, мала великий, інколи вирішальний вплив на цивілізації Південної і Східної Європи (візантійський вплив на формування і розвиток культури Греції, Сербії, Македонії, Чорногорії, Боснії, Албанії, Болгарії, Румунії, Білорусі, України, Росії, Грузії, Вірменії незаперечний).
По-четверте, Візантія – це осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив з боку сирійців, арабів, коптів, маврів, германців, слов’ян, персів, тюрків, вірмен, грузинів і т. д., що пояснюється багатонаціональним характером візантійської держави.