Решения: 1. 1. Повышение зарплат. 2. Увеличение пенсий. 3. Денежная оплата труда. 4. Семичасовой рабочий день. 2. 1. Реабилитация жертв массовых репрессий. 2. Разоблачение культа личности. 3. Расстрелы мирных демонстраций в Новочеркасске. 3. 1. Депортация десятков народностей в Сибирь и в др. территории. 4. 1. Стремление Хрущева осчастливить народ. 2. Принятие новой программы КПСС. 5. Если не ошибаюсь, то попытка противников Хрущева отстранить его от власти. (Молотов, Каганович, Маленков). 6. 1. Аресты за антисоветскую деятельность. 2. Гонения Пастернака и Солженицына, и др. 3. Установление свободы творчества социализма. 7. Создание Варшавского договора 1955 г. 8. Карибский кризис 1962 года. => Заключение договора о запрещении ядерных испытаний. 9. 1. Продажа техники колхозам. 2. Посевы кукурузы. 3. Импорт из-за заграницы. 4. Освоение целины.
Загальна характеристика схоластики. Ще у кінці V — на початку VI ст. склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи "семи вільних мистецтв", але в обмеженому вигляді — трьохдоріжжя, чотирьохдоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика (школа). Трохи пізніше, у XII ст., виникають перші університети, на базі яких схоластика набуває класичного виду.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування примату теології над усіма іншими формами пізнання, знання. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона).
Схоластику поділяють на ранню та пізню. Рання схоластика (XI-XII ст.) склалася в умовах становлення феодального ладу в Європі та папської влади Риму; вона повністю перебувала під впливом августинівського платонізму (Ансельм Кентерберійський). В цей період схоластика часто має опозиційний характер, і не тільки завдяки вченням окремих єретиків, а й у принципах окремих визнаних напрямів можна знайти ідеї, що суперечать вченню поборників чистої віри (принципи схоластичного раціоналізму протистоять вченню Петра Дамініані, Ланфранка, Бернара Клервоського та ін.).
1. 1. Повышение зарплат.
2. Увеличение пенсий.
3. Денежная оплата труда.
4. Семичасовой рабочий день.
2. 1. Реабилитация жертв массовых репрессий.
2. Разоблачение культа личности.
3. Расстрелы мирных демонстраций в Новочеркасске.
3. 1. Депортация десятков народностей в Сибирь и в др. территории.
4. 1. Стремление Хрущева осчастливить народ.
2. Принятие новой программы КПСС.
5. Если не ошибаюсь, то попытка противников Хрущева отстранить его от власти. (Молотов, Каганович, Маленков).
6. 1. Аресты за антисоветскую деятельность.
2. Гонения Пастернака и Солженицына, и др.
3. Установление свободы творчества социализма.
7. Создание Варшавского договора 1955 г.
8. Карибский кризис 1962 года. => Заключение договора о запрещении ядерных испытаний.
9. 1. Продажа техники колхозам.
2. Посевы кукурузы.
3. Импорт из-за заграницы.
4. Освоение целины.
Загальна характеристика схоластики. Ще у кінці V — на початку VI ст. склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи "семи вільних мистецтв", але в обмеженому вигляді — трьохдоріжжя, чотирьохдоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика (школа). Трохи пізніше, у XII ст., виникають перші університети, на базі яких схоластика набуває класичного виду.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування примату теології над усіма іншими формами пізнання, знання. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона).
Схоластику поділяють на ранню та пізню. Рання схоластика (XI-XII ст.) склалася в умовах становлення феодального ладу в Європі та папської влади Риму; вона повністю перебувала під впливом августинівського платонізму (Ансельм Кентерберійський). В цей період схоластика часто має опозиційний характер, і не тільки завдяки вченням окремих єретиків, а й у принципах окремих визнаних напрямів можна знайти ідеї, що суперечать вченню поборників чистої віри (принципи схоластичного раціоналізму протистоять вченню Петра Дамініані, Ланфранка, Бернара Клервоського та ін.).
Объяснение: