Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив. Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили. Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.Художні засоби «Дощ полив…» • Метафори: «дощ полив», «струшується сад», «розсипана квасолька доганяє», «все блищить»; • Порівняння: «струшується сад, як парасолька»; • Епітети: «порожній шлях», «мокрі ниви». Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як «дідок кропив’яний» визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.
Створення сім’ї та виховання дітей в давні греки вважали громадянським обов’язком. Неодружені громадяни зазнавали публічної зневаги, їх штрафували за безшлюбність.
Головою сім’ї в Стародавній Греції був чоловік, він мав велику владу. Наприклад, міг розпоряджатися навіть життям своїх дітей. Грецькі жінки вели усамітнений б життя. До жіночої половини будинку могли увійти лише найближчі родичі. Жінки мали право сідати за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому могли вийти лише з дозволу чоловіка для того, щоб відвідати храм, театр або піти в гості до подруг і то лише в супроводі рабинь чи служниць.
Проте дома жінка була повноправною господинею: саме вона вела господарство, розпоряджалася коштами, турбувалася про дітей, наглядала за слугами-рабами. Нерідко жінки в стінах будинку командували чоловіками і від них залежав добробут сім’ї. Чеснотами грецької жінки вважалися скромність, доброта, сором’язливість, порядність, любов до дітей.
Відповідь:
Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив. Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили. Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.Художні засоби «Дощ полив…» • Метафори: «дощ полив», «струшується сад», «розсипана квасолька доганяє», «все блищить»; • Порівняння: «струшується сад, як парасолька»; • Епітети: «порожній шлях», «мокрі ниви». Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як «дідок кропив’яний» визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.
Створення сім’ї та виховання дітей в давні греки вважали громадянським обов’язком. Неодружені громадяни зазнавали публічної зневаги, їх штрафували за безшлюбність.
Головою сім’ї в Стародавній Греції був чоловік, він мав велику владу. Наприклад, міг розпоряджатися навіть життям своїх дітей. Грецькі жінки вели усамітнений б життя. До жіночої половини будинку могли увійти лише найближчі родичі. Жінки мали право сідати за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому могли вийти лише з дозволу чоловіка для того, щоб відвідати храм, театр або піти в гості до подруг і то лише в супроводі рабинь чи служниць.
Проте дома жінка була повноправною господинею: саме вона вела господарство, розпоряджалася коштами, турбувалася про дітей, наглядала за слугами-рабами. Нерідко жінки в стінах будинку командували чоловіками і від них залежав добробут сім’ї. Чеснотами грецької жінки вважалися скромність, доброта, сором’язливість, порядність, любов до дітей.