Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
ВАЛЛЕНШТЕЙН АЛЬБРЕХТ ВЕНЦЕЛЬ ЕВСЕВИЙ - генералиссимус, главнокомандующий войсками Священной Римской империи в Тридцатилетнюю войну.
Дворянин; из семьи протестантов. Военную службу начал в 1604 году в имперской армии в Венгрии. В 1606 году по карьерным соображениям перешёл в католицизм.
Отличился в войнах против Турции (1606 год), Венеции (1617 год), Венгрии (1621 год), при подавлении Чешского восстания 1618-1620 годов.
Благодаря двум выгодным бракам, а также скупке и захвату земель, конфискованных в Чехии, приобрёл огромные земельные владения.
В 1625 году получил от императора Фердинанда II Габсбурга титул герцога Фридландского.
В 1625 году назначен имперским главнокомандующим, получил право сформировать на собственные средства 40–50-тысячную наёмную армию (в дальнейшем содержалась за счёт беспощадных реквизиций).
В апреле 1626 года во главе этой армии нанёс поражение войскам Протестантской унии под команд. Э. Мансфельда. В 1629 году принудил к сепаратному миру датского короля Кристиана IV.
Военые успехи Валленштейна использовал для обогащения и укрепления личной власти.
Пытался проводить самостоятоятельную германскую политику, играя на противоречиях внутри Католической лиги 1609 года. Глава последней Максимилиан Баварский добился на Регенсбургском съезде имперских князей (1630 год) отставки Валленштейна с поста главнокомандующего.
Однако перед лицом нарастания военной угрозы со стороны Швеции император в 1632 году вернул Валленштейна на прежний пост и расширил его полномочия. Валленштайн сформировал новую 40-тысячную армию и двинул её против шведов. 16 ноября 1632 года в сражении при Лютцене шведские войска, несмотря на гибель короля Густава II Адольфа, нанесли поражение армии Валленштейну. Оказавшись после этого поражения в опале, он вступил в тайные переговоры со шведами.
В январе 1634 года был обвинён в измене, отстранён от командования и лишён всех владений и званий. При попытке вместе с верными ему офицерами перейти на сторону шведов был убит заговорщиками из своего ближайшего окружения.
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
Объяснение:
Объяснение:
ВАЛЛЕНШТЕЙН АЛЬБРЕХТ ВЕНЦЕЛЬ ЕВСЕВИЙ - генералиссимус, главнокомандующий войсками Священной Римской империи в Тридцатилетнюю войну.
Дворянин; из семьи протестантов. Военную службу начал в 1604 году в имперской армии в Венгрии. В 1606 году по карьерным соображениям перешёл в католицизм.
Отличился в войнах против Турции (1606 год), Венеции (1617 год), Венгрии (1621 год), при подавлении Чешского восстания 1618-1620 годов.
Благодаря двум выгодным бракам, а также скупке и захвату земель, конфискованных в Чехии, приобрёл огромные земельные владения.
В 1625 году получил от императора Фердинанда II Габсбурга титул герцога Фридландского.
В 1625 году назначен имперским главнокомандующим, получил право сформировать на собственные средства 40–50-тысячную наёмную армию (в дальнейшем содержалась за счёт беспощадных реквизиций).
В апреле 1626 года во главе этой армии нанёс поражение войскам Протестантской унии под команд. Э. Мансфельда. В 1629 году принудил к сепаратному миру датского короля Кристиана IV.
Военые успехи Валленштейна использовал для обогащения и укрепления личной власти.
Пытался проводить самостоятоятельную германскую политику, играя на противоречиях внутри Католической лиги 1609 года. Глава последней Максимилиан Баварский добился на Регенсбургском съезде имперских князей (1630 год) отставки Валленштейна с поста главнокомандующего.
Однако перед лицом нарастания военной угрозы со стороны Швеции император в 1632 году вернул Валленштейна на прежний пост и расширил его полномочия. Валленштайн сформировал новую 40-тысячную армию и двинул её против шведов. 16 ноября 1632 года в сражении при Лютцене шведские войска, несмотря на гибель короля Густава II Адольфа, нанесли поражение армии Валленштейну. Оказавшись после этого поражения в опале, он вступил в тайные переговоры со шведами.
В январе 1634 года был обвинён в измене, отстранён от командования и лишён всех владений и званий. При попытке вместе с верными ему офицерами перейти на сторону шведов был убит заговорщиками из своего ближайшего окружения.