Занепад сімейних чеснот і руйнівна розкіш римських дам знижували в чоловіках схильність до сімейного життя. Число неодружених і бездітних серед знаті і навіть у середньому стані швидко збільшувалася, а разом з ним знижувалося число дітей. До кінця римської республіки положення настільки погіршився, що Август (лат. Lex Iulia) і наступні імператори намагалися змінити ситуацію шляхом прийняття законів, що обмежували громадянські права неодружених громадян (санкції у разі безшлюбності могли пошкодити cursus honorum і політичній кар'єрі) та надавали деякі привілеї одруженим громадянам, переважно багатодітним.
Спочатку сенат не погоджувався прийняти закон, тому Август зачитав слова цензора Квінта Метелла Македонського, який близько століття до того також намагався підвищити народжуваність і говорив про жінок як про «неминуче зло», без якого не може існувати держава. У сенаті вибухнули суперечки про жіночу розбещеність як одну з причин небажання вступати шлюб і моральну поведінку самих сенаторів. Все ж таки закон, спрямований на зміцнення шлюбу і сім'ї в станах вершників і сенаторів, було прийнято. Тим самим, вперше в римській історії імператор позбавив главу сім'ї традиційної влади і поставив шлюб під захист держави.
Закони імператора Августа про шлюб передбачали, що чоловік був зобов'язаний одружитися між 25-60 роками, а жінки — між 20-50 роками. У разі порушення закону вони не мали права спадку, відлучалися від громадських ігор і свят (останній пункт скасував сам Август в 12 році до н. е.).
Громадянам також наголошувалось на потребі мати дітей. За законом про безшлюбності й бездітності жінки, які не мали дітей і яким виповнилося 20 років, каралися штрафом, чоловіки платили штраф за бездітність після досягнення 25 років. Після народження третьої дитини жінка більше не платила податків з особистого майна відповідно до закону трьох дітей (лат. ius trium liberorum) і звільнялася від влади чоловіка.
Люди потеряли свои права из-за нескольких причин:1-материальное состояние.Издревне люди делились на богатых и бедных.Бедный человек был вынужден работать на богатого соседа.На богача работала вся его семья,так же было и с отцом богача,и с его детьми.Постепенно некоторые бедняки стали продаваться в рабство.Это происходило из-за недостатка средств к существованию,долгов или еще каких-либо причин.Плюс в рабство попадали военнопленные.С уходом античности рабство стало сходить на нет.Появился феодализм,но с открытием америки в европу начали поступать новые рабы.Практически также было и в России.Крепостное право и все его прелести то ослабевали,то набирали силу. 2-Расовый признак.Давным-давно,человек знал только свою общину,соседей и лес,в котором он добывал себе пищу.Но постепенно в человеке стал проявляться интерес:а что же там,за лесом?ТАк люди стали открывать новые земли.К их удивлению они были заселены другими людьми.Эти люди имели другой цвет кожи,другой язык,да хоть наречие или нос с горбинкой!Чаще всего расовый признак являся оправданию захвата новых земель и геноциду людей,заселяющих их ранее. Таким образом,потеря естественных прав человека обусловлена двумя факторами.Несомненно,они являются не единственными,но именно на них я заострил свое внимание.Из-за недостатка монеток в кармане или цвета кожи,человек становился никем.Его продавали,покупали,содержали в невыносимых условиях,попирали его гордость и многое другое.К сожадению,потеря естественных прав человека продолжается и по сей день,по тем же причинам.
Спочатку сенат не погоджувався прийняти закон, тому Август зачитав слова цензора Квінта Метелла Македонського, який близько століття до того також намагався підвищити народжуваність і говорив про жінок як про «неминуче зло», без якого не може існувати держава. У сенаті вибухнули суперечки про жіночу розбещеність як одну з причин небажання вступати шлюб і моральну поведінку самих сенаторів. Все ж таки закон, спрямований на зміцнення шлюбу і сім'ї в станах вершників і сенаторів, було прийнято. Тим самим, вперше в римській історії імператор позбавив главу сім'ї традиційної влади і поставив шлюб під захист держави.
Закони імператора Августа про шлюб передбачали, що чоловік був зобов'язаний одружитися між 25-60 роками, а жінки — між 20-50 роками. У разі порушення закону вони не мали права спадку, відлучалися від громадських ігор і свят (останній пункт скасував сам Август в 12 році до н. е.).
Громадянам також наголошувалось на потребі мати дітей. За законом про безшлюбності й бездітності жінки, які не мали дітей і яким виповнилося 20 років, каралися штрафом, чоловіки платили штраф за бездітність після досягнення 25 років. Після народження третьої дитини жінка більше не платила податків з особистого майна відповідно до закону трьох дітей (лат. ius trium liberorum) і звільнялася від влади чоловіка.