Калка – небольшая река, которая впадает в Азовское море. Эта ничем не примечательное место приняло одно из грандиозных сражений своей эпохи. Монгольское войско стояло с правого берега реки, русское – с левого. Первым пересек реку один из лучших полководцев объединенного войска – Мстислав Удалой. Он лично решил осмотреть местность и положение противника. После чего отдал приказ остальным войскам форсировать реку и готовиться к битве.
Карта битвы на Калке
Сражение на Калке началось ранним утром 31 мая 1223 года. Начало битвы не предвещало ничего плохого. Русско-половецкое войско теснило противника, монголы отступали с боями. Однако, в конечном итоге все решили разобщенные действия. Монголы ввели в бой резервы, в результате чего завладели полным преимуществом. Изначально крупного успеха и прорыва обороны, достигло правое крыло конницы Субедея. Монголы разрезали армию противника на 2 части и обратили в бегство левое крыло русского войска, которым командовали Мстислав Удалой и Даниил Романович.
После этого началась осада оставшихся сил русских на Калке (половцы бежали еще в самом начале битвы). Осада длилась 3 дня. Монголы предпринимали один штурм за другим, но безрезультатно. Тогда они обратились к князьям с требованием сложить оружие, за что гарантировали им безопасный отход с поля битвы. Русичи согласились – монголы своего слова не сдержали и убили всех, кто сдался в плен. С одной стороны это была месть за убийство послов, с другой стороны – реакция на сдачу в плен. Ведь у монголов считает позорным пленение, лучше умереть в бою.
Битва на Калке достаточно подробно описана в летописях, где можно проследить ход событий:
Новгородская летопись. Указывает на то, что главная неудача в битве кроется в половцах, которые бежали, внеся сумятицу и панику. Именно бегство половцев отмечается, как ключевой фактор поражения.Ипатьевская летопись. Описывает в основном начало битвы, подчеркивая, что русские очень сильно теснили врага. Последующие события (бегство и массовую гибель русского войска) по данной летописи обусловлены введением монголами в бой резервов, которые и перевернули ход сражения.Суздальская летопись. Дает более детальныве причины поражения, которые связаны с тем, что было описано выше. Однако, в этом историческом документе указывается, что половцы бежали с боля битвы, поскольку монголы ввели резервы, чем испугали врага и получили перевес.
Дальнейшие события, после поражения, отечественные историки комментировать не любят. Однако, факт остается фактом – монголы сохранили жизнь всем русским князьям, военноначальникам и полководцам (убили после сдачи в плен только рядовых воинов). Но это не было великодушием, план был очень жесток…
Субедей приказал построить шатер, чтобы его армия могла славно отпраздновать победу. Шатер этот приказали строить на … русских князьях и полководцах. Пол в шатре был устелен на телах еще живых русских князей, а сверху пили и веселились монголы. Это была страшная смерть для всех, кто сдался в плен.
Ілля Мечников — викладач Новоросійського університету в Одесі. Заснував разом із мікробіологом Миколою Гамалією першу в країні й другу у світі бактеріологічну станцію. Творець учення про імунітет. Микола Бекетов — професор Харківського університету, який створив при фізико-математичному факультеті фізико-хімічне відділення та лабораторію фізичної хімії. Один із засновників нової науки — фізичної хімії. Д.Заболотний і В.Високович зробили вагомий внесок у вивчення та лікування важких інфекційних захворювань. З Україною пов'язаний значний період життя основоположника військово-польової хірургії М.І.Пирогова. Тут він намагався зробити більш демократичною систему освіти, став опікуном навчального округу в Одесі, потім у Києві. Крім того, слід назвати геніального українського винахідника М.Кибальчича, який вже в ті часи запропонував ідею літального апарата (ракети) для польоту в космос (його іменем вже в ХХ ст. названо кратер на Місяці). В проекті Кибальчич обґрунтував вибір робочого тіла і джерела енергії апарата, висунув ідею про можливість застосування броньованого пороху для реактивного двигуна і про необхідність забезпечення програмованого режиму горіння пороху, розробив пристрої для подачі палива і регулювання запалювання. Подачу порохових шашок в камеру згорання Кибальчич планував забезпечувати за до автоматичних годинникових механізмів. Досліджуючи питання щодо стійкості польоту, Кибальчич зазначив, що стабілізація апарата може проводитися як відповідним розподілом мас, так і за до крил-стабілізаторів. В проекті досліджене питання про гальмування апарата при спуску. В кінці пояснювальної записки Кибальчич виказав думку про те, що успіх у вирішенні проблеми залежить від вибору співвідношення між масою корисного вантажу, габаритами порохових шашок і геометричними розмірами камери згорання двигунів.
Карта битвы на Калке
Сражение на Калке началось ранним утром 31 мая 1223 года. Начало битвы не предвещало ничего плохого. Русско-половецкое войско теснило противника, монголы отступали с боями. Однако, в конечном итоге все решили разобщенные действия. Монголы ввели в бой резервы, в результате чего завладели полным преимуществом. Изначально крупного успеха и прорыва обороны, достигло правое крыло конницы Субедея. Монголы разрезали армию противника на 2 части и обратили в бегство левое крыло русского войска, которым командовали Мстислав Удалой и Даниил Романович.
После этого началась осада оставшихся сил русских на Калке (половцы бежали еще в самом начале битвы). Осада длилась 3 дня. Монголы предпринимали один штурм за другим, но безрезультатно. Тогда они обратились к князьям с требованием сложить оружие, за что гарантировали им безопасный отход с поля битвы. Русичи согласились – монголы своего слова не сдержали и убили всех, кто сдался в плен. С одной стороны это была месть за убийство послов, с другой стороны – реакция на сдачу в плен. Ведь у монголов считает позорным пленение, лучше умереть в бою.
Битва на Калке достаточно подробно описана в летописях, где можно проследить ход событий:
Новгородская летопись. Указывает на то, что главная неудача в битве кроется в половцах, которые бежали, внеся сумятицу и панику. Именно бегство половцев отмечается, как ключевой фактор поражения.Ипатьевская летопись. Описывает в основном начало битвы, подчеркивая, что русские очень сильно теснили врага. Последующие события (бегство и массовую гибель русского войска) по данной летописи обусловлены введением монголами в бой резервов, которые и перевернули ход сражения.Суздальская летопись. Дает более детальныве причины поражения, которые связаны с тем, что было описано выше. Однако, в этом историческом документе указывается, что половцы бежали с боля битвы, поскольку монголы ввели резервы, чем испугали врага и получили перевес.
Дальнейшие события, после поражения, отечественные историки комментировать не любят. Однако, факт остается фактом – монголы сохранили жизнь всем русским князьям, военноначальникам и полководцам (убили после сдачи в плен только рядовых воинов). Но это не было великодушием, план был очень жесток…
Субедей приказал построить шатер, чтобы его армия могла славно отпраздновать победу. Шатер этот приказали строить на … русских князьях и полководцах. Пол в шатре был устелен на телах еще живых русских князей, а сверху пили и веселились монголы. Это была страшная смерть для всех, кто сдался в плен.
Объяснение:
Ілля Мечников — викладач Новоросійського університету в Одесі. Заснував разом із мікробіологом Миколою Гамалією першу в країні й другу у світі бактеріологічну станцію. Творець учення про імунітет. Микола Бекетов — професор Харківського університету, який створив при фізико-математичному факультеті фізико-хімічне відділення та лабораторію фізичної хімії. Один із засновників нової науки — фізичної хімії. Д.Заболотний і В.Високович зробили вагомий внесок у вивчення та лікування важких інфекційних захворювань. З Україною пов'язаний значний період життя основоположника військово-польової хірургії М.І.Пирогова. Тут він намагався зробити більш демократичною систему освіти, став опікуном навчального округу в Одесі, потім у Києві. Крім того, слід назвати геніального українського винахідника М.Кибальчича, який вже в ті часи запропонував ідею літального апарата (ракети) для польоту в космос (його іменем вже в ХХ ст. названо кратер на Місяці). В проекті Кибальчич обґрунтував вибір робочого тіла і джерела енергії апарата, висунув ідею про можливість застосування броньованого пороху для реактивного двигуна і про необхідність забезпечення програмованого режиму горіння пороху, розробив пристрої для подачі палива і регулювання запалювання. Подачу порохових шашок в камеру згорання Кибальчич планував забезпечувати за до автоматичних годинникових механізмів. Досліджуючи питання щодо стійкості польоту, Кибальчич зазначив, що стабілізація апарата може проводитися як відповідним розподілом мас, так і за до крил-стабілізаторів. В проекті досліджене питання про гальмування апарата при спуску. В кінці пояснювальної записки Кибальчич виказав думку про те, що успіх у вирішенні проблеми залежить від вибору співвідношення між масою корисного вантажу, габаритами порохових шашок і геометричними розмірами камери згорання двигунів.