Многие историки признают Декларацию свидетельством о рождении американской нации и одним из самых выдающихся демократических документов США.1 С Декларации независимости началось построение американкой государственности.Большую часть декларации занимает изложение всевозможных обвинений в адрес парламента и монархии Англии, сеявших в Северной Америке произвол и ущемлявших экономические интересы колонистов. Подлинное же значение документа заключено в ее социально-филосовской части, где изложены три основополагающие демократические доктрины эпохи Просвещения: о равенстве естественных прав людей, об общественном договоре как источнике политической власти и о праве народа на ниспровержение деспотического правительства. За народом признавалось право на участие в законодательстве, на подсудность общему праву, принятие свободы и привилегии. Провозглашалась независимость ветвей законодательной власти от правительства.Декларацией признавался принцип народного суверенитета в качестве основы государственного устройства, при соблюдении естественных и неотчуждаемых прав людей. Государство создается, подчиняясь принципу общественного договора. То есть народ имеет право изменить форму правительства или уничтожить его, если она становится гибельной. Право народа на революцию обосновывалось в ней как главнейшее и неизменное.Война за независимость 1774-1783 годы завершила процесс государственно-политического становления американских колоний и положила начало новой американской государственности. Эта государственность стала еще одним шагом в общем пути формирования нового политического и правового уклада Нового времени.[2] Ее чертами и особенностями стало признание принципа избирательности исполнительной власти и республиканского устройства при существовании демократии в обществе, которая обеспечивалась исторически сложившимися правами отдельных общин и территорий на самоуправление. Источник:Wiki
Укр. козацтво почало набувати ознак соціального стану та окремі привілеї в процесі залучення козаків на держ. війск. службу. Політ. і правове визнання козацтва як нового соціального стану стало реальністю після затвердження в 70-х рр. 16 ст. урядом Речі Посполитої реєстрового війська (див. Реєстрові козаки, Козацькі війська). За реєстровиками закріплювалася певна низка вольностей – прав і привілеїв, що вирізняли їх з-поміж ін. верств тогочасного сусп-ва (елееементи цих привілеїв козацтво, ймовірно, перейняло в бояр – див. Бояри-слуги, Бояри-путні – та шляхти). Реєстрові козаки одержали додаткові привілеї: звільнення від податків, право землеволодіння, самоуправління з назначеною старшиною; вони мали свій прапор, литаври й інші інсигнії.
Источник:Wiki
Реєстрові козаки одержали додаткові привілеї: звільнення від податків, право землеволодіння, самоуправління з назначеною старшиною; вони мали свій прапор, литаври й інші інсигнії.