ПОМГИТЕ С КР
Тема: Україна в роки Другої світової війни

Варіант 1

І–ІІ рівень (1– ів)
1. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна ?
а) 1 вересня 1939 р.; б) 17 вересня 1939 р.; в) 22 червня 1941р.

2. Коли було утворено Український штаб партизанського руху:
а) червень 1941р. б)травень 1942р. в) червень 1942р.

3. Нові методи виплавки броньованих сталей розбили українські вчені на чолі з:
а) М. Доброхотовим; б) Є. Патоном; в) М. Стражеско

4. Які дії щодо місцевого населення Криму були вчинені радянською владою в 1944 р.:
а) йому було надана суттєва до для відновлення зруйнованого господарства та житла;
б) його було примусово вивезено до Середньої Азії;
в) йому було надане право створити свою автономію

5. Під час окупації на території України було утворене :
а) Українське генерал-губернаторство, Краківське губернаторство, дистрикт “Бессарабія”;
б) Краківське губернаторство,“ дистрикт Галиччина”, “прифронтова зона”;
в) Рейхскомісаріат “Україна”,“ дистрикт Галиччина”, губернаторство “ Трансністрія.”

6. Розташуйте події у хронологічній послідовності:
а) оборона Києва;
б) битва за Дніпро;
в) перехід радянською армією польського кордону;
г) оборона Севастополя;
д) Східно-Карпатська операція;
е) танкова битва в районі міст Луцьк – Броди – Рівне – Дубно.

ІІІ рівень (7– ів)

7. Назвіть операції, у результаті яких було визволено Правобережну Україну й західноукраїнські землі.

8. Яких втрат зазнала Україна в роки війни з Німеччиною?

ІV рівень (10– ів)

9. У 1943 р. партизанський рух на території України досяг свого піку. Аргументуйте це твердження.

в более узком смысле, рабочее движение — это организационное сплочение рабочих с целью улучшения своего социального положения и завоевания политических прав.

Кроме рабочих, в рабочем движении могут участвовать представители высших классов и различные политические группы.

это с вики надеюсь Объяснение:

в широком смысле, рабочее движение — социальные массовые движения наёмных рабочих (пролетариат) и их семей в странах с развивающейся или развитой промышленностью с целью достижения эмансипации рабочего класса или какого-либо конкретного улучшения условий жизни и труда, особенно путём борьбы за принятие законов, регулирующих трудовые отношения. К этому определению можно отнести также общественные беспорядки, акции протеста, стихийные забастовки и др. неорганизованную деятельность как средство экономической или политической борьбы с классом эксплуататоров и обслуживающей его интересы властью.

Князь Костянтин Іванович Острозький народився в 1460 році на Волині. Рано втратив обох батьків. Розпочавши свою військову кар'єру за часів короля Яна I Ольбрахта, став одним із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності — провів 35 битв, програв 2, брав участь в успішних кампаніях проти татар та Московської держави.

За перемогу біля Очакова проти сил хана Мехмет-Ґірея першим отримав посаду Великого гетьмана Литовського 10 серпня 1497 року.[4]

У битві над Ведрошею 14 липня 1500 року русько-литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська, сам Костянтин потрапив у полон. 1506 року Василій ІІІ змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність; отримавши свободу пересування, втік на Волинь у 1507 році. 4 грудня 1507 року король надав йому правом «доживоття» монастир св. Миколая в Жидичині.

Незважаючи на заборону будувати у Великому князівстві Литовському нові церкви, 19 червня 1511 отримав дозвіл короля на перебудову соборної церкви Вільнюса — Пречистої Богородиці. 2 липня 1511 отримав на сеймі в Бересті підтвердження королем привілею для Православної церкви, за яким вона мала власне судівництво, була позбавлена втручання світських чинників у справи призначення на посади (аналогічний документ король видав 9 лютого 1522 року для Турівської та Пінської єпархій за його сприяння в проханні архієпископа Йонаша (Івана). У 1514 отримав дозвіл на будівництво мурованої церкви Св. Трійці на місці дерев'яної, нової — Успіння (пол. Przeniesienie) Св. Миколая у Вільнюсі. В 1521 р. було збудовано нову замкову церкву в Острозі[5].

Король Сиґізмунд I Старий повернув князеві посаду Великого гетьмана Литовського в 1507.