Під час великого посту 1653 року Нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. Йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. Відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені Ісуса.
Підняте Ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя Олексія, до у перекладах богослужбової літератури надав київський монах Єпифаній Славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також привести у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.
Проте реформа знайшла супротивників і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та супротивників — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив Аввакум Петрович. Аввакум вважав, що старі російські книги краще відповідають православній вірі, тоді як Нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти Константинополем і служити у Святій Софії в співслужінні з Константинопольським Патріархом.
Владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. Прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. Так, був страчений митрополит Коломни Павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня Феодосія Морозова. Широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп Аввакум. Переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів Московського царства або закордон.
В Индии существовала система, которая разделяла людей на разные общественные классы, или касты. Человек принадлежал к той касте, внутри которой он родился.
Вот перечень каст, начиная с высшей: брахманы (священный сан), кшатрис (воины и посланцы бога на земле, местные правители), вайши (купцы и ремесленники), шудры (слуги), панчамы (или внекастовые). Они не принадлежали ни к одной из каст и считались неприкосновенными.
Индиец, родившийся внутри низшей касты, не мог выйти в более высокую даже при богатства и образования. Существует много правил общения людей разных каст. Кастовая система очень строго соблюдается в Индии.
Как зародилась кастовая система? По одной теории, она была установлена с приходом арийцев в Индию примерно в 1500 году до н.э. Они были высокими, светлокожими, с прямыми носами и прямыми темными волосами. Они были хорошо организованы в социальные группы, и кастовая система им управлять местным населением, несмотря на то, что они были в меньшинстве.
Индийская Конституция запрещает дискриминацию, то есть угнетение, ущемление прав, на основе кастового разделения.
Но причины кастовой системы существовали в Индии тысячелетиями, и как вид религиозной организации общества кастовая система, вероятно, будет существовать еще долго.
Під час великого посту 1653 року Нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. Йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. Відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені Ісуса.
Підняте Ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя Олексія, до у перекладах богослужбової літератури надав київський монах Єпифаній Славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також привести у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.
Проте реформа знайшла супротивників і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та супротивників — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив Аввакум Петрович. Аввакум вважав, що старі російські книги краще відповідають православній вірі, тоді як Нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти Константинополем і служити у Святій Софії в співслужінні з Константинопольським Патріархом.
Владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. Прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. Так, був страчений митрополит Коломни Павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня Феодосія Морозова. Широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп Аввакум. Переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів Московського царства або закордон.
Кастовая система:
В Индии существовала система, которая разделяла людей на разные общественные классы, или касты. Человек принадлежал к той касте, внутри которой он родился.
Вот перечень каст, начиная с высшей: брахманы (священный сан), кшатрис (воины и посланцы бога на земле, местные правители), вайши (купцы и ремесленники), шудры (слуги), панчамы (или внекастовые). Они не принадлежали ни к одной из каст и считались неприкосновенными.
Индиец, родившийся внутри низшей касты, не мог выйти в более высокую даже при богатства и образования. Существует много правил общения людей разных каст. Кастовая система очень строго соблюдается в Индии.
Как зародилась кастовая система? По одной теории, она была установлена с приходом арийцев в Индию примерно в 1500 году до н.э. Они были высокими, светлокожими, с прямыми носами и прямыми темными волосами. Они были хорошо организованы в социальные группы, и кастовая система им управлять местным населением, несмотря на то, что они были в меньшинстве.
Индийская Конституция запрещает дискриминацию, то есть угнетение, ущемление прав, на основе кастового разделения.
Но причины кастовой системы существовали в Индии тысячелетиями, и как вид религиозной организации общества кастовая система, вероятно, будет существовать еще долго.