Казахстан должен был стать одним из основных районов ускоренной индустриализации. Ф. Голощекин, активно проводивший политику центра, выступал за создание в республике добывающей промышленности и железнодорожного транспорта для вывоза сырья. Таким образом, предусматривалось превращение Казахстана в сырьевую базу промышленно развитых регионов СССР.
Ряд местных лидеров во главе с С. Садвакасовым выступили против и предлагали развивать обрабатывающую и легкую промышленность, учитывать при проведении индустриализации интересы республики, чтобы не превратить ее в колонию. Однако возобладала точка зрения Голощекина, и индустриализация Казахстана приняла неоколониальные формы.
Одной из первых крупных строек стало строительство Туркестано-Сибирской железной дороги от Алма-Аты до Семипалатинска, завершенное к 1931 г.
В 1927 г. была построена дорога Петропавловск-Кокчетав, продолженная в 1931 г. до Акмолы.
В 1939 г. для вывоза сырья из Казахстана были построены дороги Акмола — Караганда, Илецк-Уральск, Рубцовск — Риддер, а в 1940 г. — Караганда-Джезказган.
Одновременно с этим шла реконструкция существующих и строительство новых предприятий. Восстанавливались Риддерский, Карсакпайский комбинаты. Карагандинские угольные копи. Началось строительство Чимкентского свинцового завода. Балхашского и Джезказганского медеплавильных комбинатов, Усть-Каменогорского свинцово-цинкового комбината.
Индустриализация осуществлялась в обстановке нагнетания темпов и неоправданно завышенных планов. Уже в 1929 г. было принято решение о пересмотре пятилетного плана в сторону увеличения основных показателей. В результате возникли сложности с обеспечением строящихся объектов рабочей силой, сырьем, оборудованием. Многие стройки были заморожены. Предприятия, хотя и давали продукцию, но тем не менее не могли набрать полную мощность. В целом индустриализация Казахстана продолжалась до самой второй мировой войны.
Бі́блія (з грец. βιβλία – книги) – священна книга християн, яка поділяється на дві частини (Старий Заповіт та Новий Заповіт) і складається з окремих книг, написаних різними авторами.
Найдавнішою частиною Біблії є Старий Заповіт. Він містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, давні закони та звичаї. У ньому розповідається про історію стародавніх народів Близького Сходу, передусім євреїв. Дані археологічних розкопок свідчать, що багато описаних у Старому Заповіті подій відбувалися в дійсності. Та слід пам’ятати, що в його тексті зустрічається чимало суперечностей. Тому вчені ставляться до історичної інформації у Біблії (як і в інших давніх текстах) критично.
Старий Заповіт став священною книгою не тільки у євреїв, а й у тих народів, серед яких поширилася християнська релігія. Про цю релігію та Новий Заповіт ви довідаєтеся, коли будете вивчати історію Стародавнього Риму.
Біблія є не тільки релігійною святинею для багатьох людей, а й великою пам’яткою наставницької художньої літератури та одним з найдавніших історичних джерел.
Казахстан должен был стать одним из основных районов ускоренной индустриализации. Ф. Голощекин, активно проводивший политику центра, выступал за создание в республике добывающей промышленности и железнодорожного транспорта для вывоза сырья. Таким образом, предусматривалось превращение Казахстана в сырьевую базу промышленно развитых регионов СССР.
Ряд местных лидеров во главе с С. Садвакасовым выступили против и предлагали развивать обрабатывающую и легкую промышленность, учитывать при проведении индустриализации интересы республики, чтобы не превратить ее в колонию. Однако возобладала точка зрения Голощекина, и индустриализация Казахстана приняла неоколониальные формы.
Одной из первых крупных строек стало строительство Туркестано-Сибирской железной дороги от Алма-Аты до Семипалатинска, завершенное к 1931 г.
В 1927 г. была построена дорога Петропавловск-Кокчетав, продолженная в 1931 г. до Акмолы.
В 1939 г. для вывоза сырья из Казахстана были построены дороги Акмола — Караганда, Илецк-Уральск, Рубцовск — Риддер, а в 1940 г. — Караганда-Джезказган.
Одновременно с этим шла реконструкция существующих и строительство новых предприятий. Восстанавливались Риддерский, Карсакпайский комбинаты. Карагандинские угольные копи. Началось строительство Чимкентского свинцового завода. Балхашского и Джезказганского медеплавильных комбинатов, Усть-Каменогорского свинцово-цинкового комбината.
Индустриализация осуществлялась в обстановке нагнетания темпов и неоправданно завышенных планов. Уже в 1929 г. было принято решение о пересмотре пятилетного плана в сторону увеличения основных показателей. В результате возникли сложности с обеспечением строящихся объектов рабочей силой, сырьем, оборудованием. Многие стройки были заморожены. Предприятия, хотя и давали продукцию, но тем не менее не могли набрать полную мощность. В целом индустриализация Казахстана продолжалась до самой второй мировой войны.
Бі́блія (з грец. βιβλία – книги) – священна книга християн, яка поділяється на дві частини (Старий Заповіт та Новий Заповіт) і складається з окремих книг, написаних різними авторами.
Найдавнішою частиною Біблії є Старий Заповіт. Він містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, давні закони та звичаї. У ньому розповідається про історію стародавніх народів Близького Сходу, передусім євреїв. Дані археологічних розкопок свідчать, що багато описаних у Старому Заповіті подій відбувалися в дійсності. Та слід пам’ятати, що в його тексті зустрічається чимало суперечностей. Тому вчені ставляться до історичної інформації у Біблії (як і в інших давніх текстах) критично.
Старий Заповіт став священною книгою не тільки у євреїв, а й у тих народів, серед яких поширилася християнська релігія. Про цю релігію та Новий Заповіт ви довідаєтеся, коли будете вивчати історію Стародавнього Риму.
Біблія є не тільки релігійною святинею для багатьох людей, а й великою пам’яткою наставницької художньої літератури та одним з найдавніших історичних джерел.