Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].
1.Для контроля нужно иметь соответствующую подготовку и опыт.Рабочий, пусть даже мастер своего дела, не в состоянии охватить весь процесс и особенности производства.И дело здесь не в принижении рабочих.Можно сделать рабочего контролёром, но он уже будет не рабочим. 2. Контроль друг за другом отвлекал рабочих от непосредственных их обязанностей, упала выработка на производстве, возросли потери рабочего времени. 3. Контроль должен быть объективным, а значит независимым от тех, кого контролируют. Если исполнитель контролирует себя самого и друга с коллегами, почему бы не им, чисто по - человечески.Например, пропустить небольшой брак, закрыть глаза на прогул и др. Так начинается развал дела. Труд и контроль за ним разделились еще во времена, когда строили пирамиды. И советское новшество противоречило опыту всего человечества.Оно было обречено.
Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].
2. Контроль друг за другом отвлекал рабочих от непосредственных их обязанностей, упала выработка на производстве, возросли потери рабочего времени.
3. Контроль должен быть объективным, а значит независимым от тех, кого контролируют. Если исполнитель контролирует себя самого и друга с коллегами, почему бы не им, чисто по - человечески.Например, пропустить небольшой брак, закрыть глаза на прогул и др. Так начинается развал дела.
Труд и контроль за ним разделились еще во времена, когда строили пирамиды. И советское новшество противоречило опыту всего человечества.Оно было обречено.