Постоянным занятием правителей является увеличение своей территории - насколько позволяет их сила" Чьи слова? а) Фридрих 2 б) Август 2 в) Иосиф 2 г) Фридрих Вильгельм 1
Пилип Орлик один з найвизначніших державних діячів часів Гетьманщини, гетьман Війська Запорозького, прибічник політики Івана Мазепи, автор однієї з перших конституцій в Європі.
Пилип Орлик походив із знатного чеського роду Орликів, які проживали на території сучасної Білорусі і називали себе литвинами. Навчався у Вільні і Києво-Могилянській колегіумі. Мав хист до поезій й ораторства, знав декілька мов, а саме: українську, польську, церковословянську, болгарську й італійську.
З 1698 року обіймав посаду писаря, спочатку при київському митрополиті, потім рпи старшині полтавського полку. У 1702 році став Генеральним писарем Війська Запорозького і довіреною особою Івана Мазепи.
Соціально економічні аспекти конституції Пилипа Орлика:
1)Заборона панщини
2)Вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти не платять податки
3)Відміна податків для дрібних торговців
Культурно-символічні аспекти конституції Пилипа Орлика:
а) Відновити "Давнє братерство" з кримським ханством
б) Повернення війську запорозькому міста трахтемирів
Внутренняя политика Александра III часто обозначается словом контрреформы. Связано это с тем, что в его царствование были пересмотрены некоторые положения Судебной, Городской и Земской реформ в сторону усиления государственной власти, а также позиций дворянского сословия. В 1882 году была ужесточена цензура и контроль за периодическими изданиями, некоторые из них были закрыты. В 1887 году было запрещено принимать в гимназии детей из семей низших слоев общества. В народе этот закон получил название «циркуляр о кухаркиных детях». В 1889 году в деревнях была введена должность земского начальника, назначавшегося из потомственных дворян. Он получал право надзора и контроля над органами крестьянского самоуправления. В 1889—1892 годах были ограничены права органов городского и земского самоуправления. Представительство дворянства и имущих слоев городского населения в них было увеличено за счет других сословий. Однако в целом эпоху царствования Александра III временем контрреформ называть нельзя. Ни одна из реформ царя-освободителя Александра II не была отменена. Более того, одновременно проводилась политика, направленная на ускоренное экономическое развитие страны, подъем сельского хозяйства и промышленности, снижения налогов, в том числе и с крестьян.
Объяснение:
Пилип Орлик
Пилип Орлик один з найвизначніших державних діячів часів Гетьманщини, гетьман Війська Запорозького, прибічник політики Івана Мазепи, автор однієї з перших конституцій в Європі.
Пилип Орлик походив із знатного чеського роду Орликів, які проживали на території сучасної Білорусі і називали себе литвинами. Навчався у Вільні і Києво-Могилянській колегіумі. Мав хист до поезій й ораторства, знав декілька мов, а саме: українську, польську, церковословянську, болгарську й італійську.
З 1698 року обіймав посаду писаря, спочатку при київському митрополиті, потім рпи старшині полтавського полку. У 1702 році став Генеральним писарем Війська Запорозького і довіреною особою Івана Мазепи.
Соціально економічні аспекти конституції Пилипа Орлика:
1)Заборона панщини
2)Вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти не платять податки
3)Відміна податків для дрібних торговців
Культурно-символічні аспекти конституції Пилипа Орлика:
а) Відновити "Давнє братерство" з кримським ханством
б) Повернення війську запорозькому міста трахтемирів
в)Збереження магдебурзького права для міст
Внутренняя политика Александра III часто обозначается словом контрреформы. Связано это с тем, что в его царствование были пересмотрены некоторые положения Судебной, Городской и Земской реформ в сторону усиления государственной власти, а также позиций дворянского сословия. В 1882 году была ужесточена цензура и контроль за периодическими изданиями, некоторые из них были закрыты. В 1887 году было запрещено принимать в гимназии детей из семей низших слоев общества. В народе этот закон получил название «циркуляр о кухаркиных детях». В 1889 году в деревнях была введена должность земского начальника, назначавшегося из потомственных дворян. Он получал право надзора и контроля над органами крестьянского самоуправления. В 1889—1892 годах были ограничены права органов городского и земского самоуправления. Представительство дворянства и имущих слоев городского населения в них было увеличено за счет других сословий. Однако в целом эпоху царствования Александра III временем контрреформ называть нельзя. Ни одна из реформ царя-освободителя Александра II не была отменена. Более того, одновременно проводилась политика, направленная на ускоренное экономическое развитие страны, подъем сельского хозяйства и промышленности, снижения налогов, в том числе и с крестьян.
Объяснение: