Поведите итоги внешней политики России при первых Романовых. Для этого заполните таблицу «задачи, которые были выполнены», «задачи, оставшиеся нерешенными».
Значит так. После падения самодержавия в стране установилось двоевластие : Временное правительство (из числа бывшего монархического правительства) , партия социал-демократов ( они же разделились по взглядам на 2 категории-эссеры и большевики) . Вре́менное прави́тельство (2 (15) марта [1] 1917 — 26 октября (8 ноября) 1917) — высший законодательный и исполнительный орган государственной власти в России в период между Февральской и Октябрьской революциями. Немедленно после Февральской революции Временное правительство упразднило пост генерал-губернатора в Закавказье и Туркестане и передало власть комитетам, созданным из депутатов Думы, являвшихся местными уроженцами. Листовка Исполнительного Комитета Совета Солдатских и Рабочих Депутатов города Казани «Свобода, Победа и Полное Народовластие! » 1917 г. Три главные политические партии Кавказа — азербайджанская Мусульманская демократическая партия (Мусават) , армянская Дашнакцутюн и Грузинская социал-демократическая сразу же после Февральской революции в ответ на признание Временного правительства получили гарантии автономии в рамках будущей федеративной России. Вторая власть - Советы, как наиболее близкие к рабочим и солдатам образования, вскоре после Февраля распространились по всей стране. С марта по сентябрь 1917 г. число Советов увеличилось с 600 до 1429. До осени в составе Советов преобладали эсеры и меньшевики, чья программа наиболее импонировала массам. В Петроградском Совете из 2 800 депутатов большевиками являлись всего 65 человек, т. е. всего 2,3%, а во ВЦИК Советов, избранном на Всероссийском съезде Советов рабочих и солдатских депутатов в июне 1917 г. , большевики составляли около 18%. Несмотря на широкую поддержку рабочих, солдат, крестьян. Советы не хотели брать верховную власть в свои руки. Меньшевики и эсеры исходили из европейского опыта и доктрины, что после победы буржуазной революции власть должна принадлежать буржуазии. ТОЕСТЬ (ИСХОДЯ ИЗ ЭТОГО) В СТРАНЕ НАМЕТИЛОСЬ 2 ГЛАВНЫЕ ПОЛИТИЧЕСКИЕ СИЛЫ И ОБЕ АПРЕЛЯ 1917 ГОДА СТАЛИ АКТИВНО БОРОТЬСЯ ДРУГ С ДРУГОМ.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Пояснення: На рахунок чартистського руху в Англії нічого не можу додати.
Листовка Исполнительного Комитета Совета Солдатских и Рабочих Депутатов города Казани «Свобода, Победа и Полное Народовластие! » 1917 г.
Три главные политические партии Кавказа — азербайджанская Мусульманская демократическая партия (Мусават) , армянская Дашнакцутюн и Грузинская социал-демократическая сразу же после Февральской революции в ответ на признание Временного правительства получили гарантии автономии в рамках будущей федеративной России.
Вторая власть - Советы, как наиболее близкие к рабочим и солдатам образования, вскоре после Февраля распространились по всей стране. С марта по сентябрь 1917 г. число Советов увеличилось с 600 до 1429. До осени в составе Советов преобладали эсеры и меньшевики, чья программа наиболее импонировала массам. В Петроградском Совете из 2 800 депутатов большевиками являлись всего 65 человек, т. е. всего 2,3%, а во ВЦИК Советов, избранном на Всероссийском съезде Советов рабочих и солдатских депутатов в июне 1917 г. , большевики составляли около 18%. Несмотря на широкую поддержку рабочих, солдат, крестьян. Советы не хотели брать верховную власть в свои руки. Меньшевики и эсеры исходили из европейского опыта и доктрины, что после победы буржуазной революции власть должна принадлежать буржуазии.
ТОЕСТЬ (ИСХОДЯ ИЗ ЭТОГО) В СТРАНЕ НАМЕТИЛОСЬ 2 ГЛАВНЫЕ ПОЛИТИЧЕСКИЕ СИЛЫ И ОБЕ АПРЕЛЯ 1917 ГОДА СТАЛИ АКТИВНО БОРОТЬСЯ ДРУГ С ДРУГОМ.
Відповідь:
Липнева революція.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Пояснення: На рахунок чартистського руху в Англії нічого не можу додати.