практическая работа 2
Вариант 1:
Альманах "Русалка Днистроая"
как начиналось национальное возрождение на западноукраинских землях?
В чем заключается историческое значение деятельности русской тройке?
Выясните ведущие темы в творчестве "Русской троицы" опираясь на представленные поэзии Маркияна Шашкевича с "Русалка Днестровская». С какой целью выдавался этот украинский альманах?
вариант 2
"Галицко русская матрица"
выясните обстоятельства появления "Матицы" и ее роль в общественно-политической и культурной жизни западноукраинских земель.
Определите можно утверждать, что матрица стала наследницей "Русской троицы".
Перекладач-переводчик
ВНИМАНИЕ « Развитие казахской литературы в 20-30-е годы XX века»
Шакарим Кудайбердиев-поэмы( "Калкаман-Мамыр","Енлик-Кебек","Нартай-Айсулу".Роман "Адиль-Мария".Во всех его поэмах поднимается проблема сложных отношений людей,тема трагической судьбы влюбленных.
Жусупбек Аймауытов-газеты "Қазақ тілі", "Акжол".Основная тематика это "психология","Психология и искусствоведение"
Мир-Якуб-газеты"Улфат","Серке";поэма "Азамат".Все творчество Мир-Якуба было направленно на отстаивание национальных интересов казахского народа.
Магжан Жумабаев-газеты и журналы-("Акжол";"Сана";"Шолпан" и др.)Данное намерение создать литературное обьединение было признано большеветскими властями признаком национализма.
Объяснение:
Період з вересня 1939 року до червня 1941 року в (пост-)радянському наративі називається "захистом" Західної України перед "фашистськими загарбниками". У не-радянському українському та польському наративі — окупацією — хоча для одних це Західна Україна, для других — Східні Креси. Радянська пропаганда замовчувала, що розподіл Польської держави відбувся за договором з нацистами, тому намагалась довести у пропаганді наступу свій міжетнічний альтруїзм. Александер Ват вказує, що наступ військ у тогочасній радянській пропаганді називали передусім "Польською війною", можливо, як спроба змити ганьбу програної війни 1920 року. Атака у вересні 1939 року Радянського Союзу та "захист" України й Білорусі відбулись не в інтересах місцевих жителів, але в поточних інтересах Радянського Союзу — відволікання війни з Німеччиною.Застосування терміну "окупація" в період 1939–1941 років пов'язане з невизнанням на міжнародному рівні захоплення східної частини Польської держави СРСР, а також з фактичним невизнанням нової влади більшістю населення окупованих територій. Цей період в сучасному публічному і науковому дискурсі часто називають "першою" окупацією, що імплікує, що наступ радянських військ у 1944 році був початком "другої" окупації. У післявоєнні роки, однак, застосування цього терміна є більше виразом моральної оцінки цього періоду, ніж політичної і суспільної ситуації. Включення Західної України (південно-східної Польщі у міжвоєнний період) до складу СРСР було тоді уже міжнародно визнане. У наступні декади значна частина українців глибоко адаптувалась і долучилася до проекту творення Радянської України на приєднаних територіях чи то активною позицією участі в нових структурах влади і суспільства, чи то пасивним прийняттям ситуації.Зараз в Україні в академічному і публічному дискурсах вживається два терміни на означення радянського періоду — радянський і совєцький. Другий використовують, щоб підкреслити чужість радянської політики й культури та применшити масштаб залучення українського суспільства до проекту Радянської України.17 вересня 1939 року радянські солдати перетинають східні кордони Польщі. Через п’ять днів Львів капітулює, владу в місті повністю переймає радянська адміністрація. Наступ на Польщу відбувається згідно з таємним протоколом нацистсько-радянського пакту Молотова — Ріббентропа. Офіційно Молотов, після консультації з німецьким послом, виправдовує атаку розпадом Польської держави внаслідок наступу нацистських військ та потребою захисту білоруського й українського населення. Окупація близько половини території міжвоєнної Польщі відбувається з порушенням попередніх численних договорів.Радянська влада зразу почала поширювати пропаганду: на плакатах розвішаних по місті, на шпальтах (нових) газет, на фабриках. Пропаганда зображувала картину міжвоєнної Польщі як капіталістичної держави “панів” та вихваляла Жовтневу революцію. Радянські пісні лунали з репродукторів на вулицях. Поширювано атеїзм — святкування Нового року мало замінити висміюване Різдво. До Львова привезли радянських українських митців, зокрема Олександра Довженка, Павла Тичину та Олександра Корнійчука. Радянська влада запрягає в колеса пропаганди також польських письменників лівих поглядів, частково комуністів, які втекли з Варшави. Серед них була Ванда Васілевська, Єжи Борейша, Анатоль Штерн. Підставою поширення нового світогляду були нові школи.