Практичне заняття «Середньовічний світ Західної Європи» 4)Із грамоти про обсяг феодальних повинностей французьких вілланів (1060 р.)
Нехай буде відомо, що всі обкладені оброком двори мають нести однаковий оброк — кожен двір повинен давати щорічно по 8 денаріїв… по 8 мір пшениці і 24 міри вівса. А також виноградник, що колись належав абатству, двічі на рік необхідно копати, підрізати й викопувати в ньому всі необхідні роботи, потім відтискати виноградний сік і перевозити його для зливання в діжки пана; якщо виноградник буде перетворений на поле, працювати, обробляючи його як необхідно, аж до перевезення зібраного врожаю в панські амбари…
Які обов’язки французьких вілланів визначено у джерелі?
5)Із праці французького юриста Бомануара «Звичаї Бовезі»
про становище залежних селян (XIII ст.)
…Існує багато станів особистої залежності. Адже чимало із залежних (селян) настільки підпорядковані своєму сеньйору, що останній може розпоряджатися всім їхнім майном, має над ними право на життя і смерть, може тримати їх в ув’язненні за своїм бажанням — винуватих або невинуватих — і нікому за це не відповідають, хіба що одному Богу. З іншими обходяться більш людяно, адже за їх життя сеньйори не можуть від них нічого вимагати… окрім їхніх життів, рент і повинностей… і коли вони помирають або одружуються на вільних жінках, усе їх майно… переходить до сеньйорів… Якщо (залежний селянин) помирає, у нього немає спадкоємця, окрім сеньйора, і діти залежного селянина нічого не отримують, якщо не заплатять викуп сеньйору.
За наведеною інформацією визначте особливості правового становища залежних селян у середньовічній Західній Європі.
6)Зі статуту про жебраків міста Нюрнберга (XV ст.)
…Наші лани з ради встановлюють, що жоден бюргер або бюргериня, гість або гостя не мають права просити милостиню в Нюренберзі вдень або вночі, якщо вони не отримали дозвіл на це шановної ради. Ті, хто отримав на це дозвіл, можуть жебракувати за умови, що вони відкрито носять (на одязі) знак, який буде їм надано. Того, хто буде робити це без дозволу або без знаку, буде вигнано з Нюрнберга на цілий рік, він буде позбавлений права наблизитися до міста на відстань однієї мілі…
У середньовічних містах була величезна кількість жебраків. Просили милостиню не лише ті, кому не було на що жити, а й ті, кому це заняття подобалося. Із якою метою, на вашу думку, міська рада Нюрнберга запровадила наведене обмеження?
7)Із листа-сповіді французького феодала Ландрика Товстого (XI ст.)
Я, Ландрик Товстий… якихось купців із Лангру, коли вони йшли через мою землю, захопив (у полон) і забрав у них товари. Після вмовлянь єпископа Лангрського і старців клюнійських лише частину (товарів) затримав, а решту повернув названим купцям… і досяг із ними угоди, щоб у майбутньому вони сплачували мені щорічно данину й вільно пересувалися моєю землею. А цей гріх перейшов у ще один — з усіх, хто проходив моєю землею в торгових справах або на прощу, я розпочав стягувати мита, які в народі називали поборами…
Які висновки можна зробити за джерелом про умови, у яких розвивалася торгівля в середньовічній Західній Європі?
Філософи упродовж століть монополізували тему щастя, проте із появою природничих і суспільних наук акценти змістилися. За це поняття взялися економісти, політики, соціологи, біологи. Як наслідок, передусім щастя розглядають тільки в контексті задоволення життям в цілому. З 2012 року під егідою ООН проводять соціологічне опитування “World Happiness Report”. Відповідно до цього щорічного дослідження Україна займає 138-е місце, а 6 основних категорій, що найбільше впливають на різницю в результатах, включають не тільки показники матеріального добробуту, а й таку категорію як рівень соціальної підтримки чи довіри. Зі свого боку, Організація економічного співробітництва та розвитку вже два роки поспіль публікує Індекс кращого життя, де за до 11-ти категорій описує якість життя людей. Отож, сьогодні прогрес суспільного розвитку країн намагаються вимірювати не виключно рівнем GDP, а й апеляцією до якості життя в цілому.
Одним із найбільш поширених переконань про щастя є ототожнення його з приємністю, чи у кращому разі з тривалим позитивним емоційним станом. В історії філософії це спонукало до різних підходів у ставленні до щастя. З одного боку, гедонізм закликає людину зробити насолоду самоціллю людського життя, тоді як епікурейці і стоїки сповідують аскетичний підхід до пошуку задоволення і більше вірять у можливість самообмеження до базових людських потреб задля уникнення страждання і турбот як наслідку фрустрованих бажань та волевиявлень. Однак саме усвідомлення нескінченності людських потреб та неминучої втрати інтересу до них після їх заспокоєння змушує багатьох зі скепсисом ставитися до поглядів на щастя як отриманої приємності від задоволення всіх можливих потреб.
На тлі цих суперечок Роберт Нозік запропонував уявний експеримент. Припустімо, що існує машина, яка дала би можливість підключеним до неї людям постійно відчувати приємність. Ще задовго до фільму «Матриця» автор описує антиутопію, де ми плавали б у резервуарі, підключені до цієї машини, не знаючи про це. Головне питання: «Чи були би ми готові свідомо і добровільно погодитись на підключення заради отримання так званого «щастя»»? На думку Нозіка, таке щастя як суто психічний стан людини – не зовсім те, чого ми прагнемо. Як людей, нас передусім цікавить контакт із реальністю, результатом якого може бути приємність, а не приємність сама по собі. На думку Нозіка,
Объяснение:
1. Розповідати історію вулиці Хрещатик у Києві та площі Ринок у Львові. 2. Пояснювати, чому історія вулиць та площ міст України є цінним джерелом для вивчення історії рідного краю. 3. Робити висновки про важливість історії вулиць та площ для вивчення буденного життя.
Роздивіться фотографії із зображенням головної вулиці столиці України - Хрещатика - від середини 80-х років 19 ст. й до сьогодні. Яких змін зазнала вулиця за період, засвідчений на фотографіях? Про які зміни в житті людей можна довідатися за історією однієї вулиці? Що залишилося незмінним? Як ви думаєте, чому Хрещатик є символом Києва?
Объяснение:
1. Розповідати історію вулиці Хрещатик у Києві та площі Ринок у Львові. 2. Пояснювати, чому історія вулиць та площ міст України є цінним джерелом для вивчення історії рідного краю. 3. Робити висновки про важливість історії вулиць та площ для вивчення буденного життя.
Роздивіться фотографії із зображенням головної вулиці столиці України - Хрещатика - від середини 80-х років 19 ст. й до сьогодні. Яких змін зазнала вулиця за період, засвідчений на фотографіях? Про які зміни в житті людей можна довідатися за історією однієї вулиці? Що залишилося незмінним? Як ви думаєте, чому Хрещатик є символом Києва?