В XVII в. на господствующее сословие Великого Княжества Литовского распространяются вольности (права) польской шляхты. Именно их добивалась большая часть шляхты ВКЛ во время заключения Люблинской унии. В июне 1697 г. на чрезвычайном сейме было принято постановление «Уравнение прав», согласно которому великокняжеская шляхта полностью уравнивалась в правах с польской. Она получила возможность контролировать деятельность высших государственных лиц, таких как гетман, подскарбий, канцлер. Этим же постановлением сейма вместо официального белорусского языка в государственных учреждениях ВКЛ вводился польский язык. Одновременно влияние Польши проявилось в полонизации шляхты Великого Княжества Литовского. Шляхта копировала образцы общественного строя Польши, переходила в католичество, приобщалась к польской культуре, стала разговаривать на польском языке. Процесс полонизации фактически не затронул нижние слои общества — крестьян и мещан. Как результат, во второй половине XVII в. в Речи Посполитой начало формироваться единое сословие, которое называли «народ шляхетский». Его представители противостояли «люду простому» — крестьянам и городским низам. Доказательства выпиши сам а я тебе всю о них рассказал) Подробнее - на -
Остаточний розподіл Німеччини відбувся в 1949 році.
У вересні 1949 р. було створено Федеративну Республіку Німеччини (ФРН).
У жовтні 1949 р. — Німецьку Демократичну Республіку (НДР).
Поділ Німеччини тривав 40 років (до 1990 р.)
У ФРН формувався режим західної демократії.
В НДР були проведені соціалістичні реформи.
Як і вся Німеччина, на чотири зони був розділений і Берлін. Його Східна частина (радянська зона окупації) стала столицею НДР, а західна (окупаційні зони США, Великої Британії та Франції) — самокерованою територією, економічно і політично пов'язаною з ФРН.
Див. також
Пояснення:Після Другої світової війни питання долі Німеччини було одним з центральних під час обговорення главами держав-учасниць Антигітлерівської коаліції шляхів повоєнного врегулювання. У ході війни Німеччина зазнала тяжких втрат: 13 млн загиблих (18% населення), промислове виробництво скоротилося до 30% порівняно з довоєнним рівнем, висока інфляція. За рішеннями Ялтинської і Потсдамської конференцій Німеччину було поділено на 4 зони окупації, Берлін на 4 сектори. Верховна влада належала урядам СРСР, США, Великої Британії, Франції. З командувачів окупаційних військ було утворено Контрольну Раду, яка у своїй діяльності керувалася союзницькими угодами та рішеннями Потсдамської конференції.
Уже влітку 1946 виявилися принципові розбіжності між західними державами і СРСР у вирішенні питання про майбутнє Німеччини. В грудні 1946 між Великою Британією і США була укладена угода про об'єднання їхніх зон окупації. Так виникла Бізонія (тобто «дві зони»). У лютому 1948 до цієї угоди приєдналася Франція, і Бізонія трансформувалася в Тризонію.
Тризонія приєдналася до «плану Маршалла». Було вирішено питання про скликання в Тризонії Установчих зборів для організації нової влади. Це відбулося без участі СРСР, представники якого вийшли зі складу Союзної контрольної комісії на знак протесту проти дій США і Великої Британії.
У трьох західних окупаційних зонах була проведена грошова реформа. Замість рейхсмарки, що майже повністю знецінилася, у червні 1948 р. була введена нова грошова одиниця — західнонімецька марка.
Одновременно влияние Польши проявилось в полонизации шляхты Великого Княжества Литовского. Шляхта копировала образцы общественного строя Польши, переходила в католичество, приобщалась к польской культуре, стала разговаривать на польском языке. Процесс полонизации фактически не затронул нижние слои общества — крестьян и мещан.
Как результат, во второй половине XVII в. в Речи Посполитой начало формироваться единое сословие, которое называли «народ шляхетский». Его представители противостояли «люду простому» — крестьянам и городским низам.
Доказательства выпиши сам а я тебе всю о них рассказал)
Подробнее - на -
Відповідь:Після окупації
Остаточний розподіл Німеччини відбувся в 1949 році.
У вересні 1949 р. було створено Федеративну Республіку Німеччини (ФРН).
У жовтні 1949 р. — Німецьку Демократичну Республіку (НДР).
Поділ Німеччини тривав 40 років (до 1990 р.)
У ФРН формувався режим західної демократії.
В НДР були проведені соціалістичні реформи.
Як і вся Німеччина, на чотири зони був розділений і Берлін. Його Східна частина (радянська зона окупації) стала столицею НДР, а західна (окупаційні зони США, Великої Британії та Франції) — самокерованою територією, економічно і політично пов'язаною з ФРН.
Див. також
Пояснення:Після Другої світової війни питання долі Німеччини було одним з центральних під час обговорення главами держав-учасниць Антигітлерівської коаліції шляхів повоєнного врегулювання. У ході війни Німеччина зазнала тяжких втрат: 13 млн загиблих (18% населення), промислове виробництво скоротилося до 30% порівняно з довоєнним рівнем, висока інфляція. За рішеннями Ялтинської і Потсдамської конференцій Німеччину було поділено на 4 зони окупації, Берлін на 4 сектори. Верховна влада належала урядам СРСР, США, Великої Британії, Франції. З командувачів окупаційних військ було утворено Контрольну Раду, яка у своїй діяльності керувалася союзницькими угодами та рішеннями Потсдамської конференції.
Уже влітку 1946 виявилися принципові розбіжності між західними державами і СРСР у вирішенні питання про майбутнє Німеччини. В грудні 1946 між Великою Британією і США була укладена угода про об'єднання їхніх зон окупації. Так виникла Бізонія (тобто «дві зони»). У лютому 1948 до цієї угоди приєдналася Франція, і Бізонія трансформувалася в Тризонію.
Тризонія приєдналася до «плану Маршалла». Було вирішено питання про скликання в Тризонії Установчих зборів для організації нової влади. Це відбулося без участі СРСР, представники якого вийшли зі складу Союзної контрольної комісії на знак протесту проти дій США і Великої Британії.
У трьох західних окупаційних зонах була проведена грошова реформа. Замість рейхсмарки, що майже повністю знецінилася, у червні 1948 р. була введена нова грошова одиниця — західнонімецька марка.