Привести аргументы, которые раскрывают актуальность территории южного Казахстана и Заилийского края для царской России для достижения: А) внешнеполитических целей (2-4 аргумента) В) внешнеэкономических целей (2-4 аргумента)
супроводжувалося зростанням числа міських жителів. На карті з’являлося все більше мегаполісів — міст, кількість населення яких перевищувала мільйон осіб (мал. 2). Особливо бурхливо зростали міста в Європі, Америці, а також у Японії. Промислове виробництво сприяло збільшенню кількості населення в Берліні, Санкт-Петербурзі, Одесі, Чикаго, Йокогамі, Гонконгу та інших містах. Наприклад, «золота лихоманка» 40-х рр. XIX ст. перетворила Сан-Франциско на квітучий мегаполіс, а виробництво й торгівля кави сприяли розвитку Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.
Промислове виробництво, що постійно розвивалося, помітно змінило соціальну структуру населення провідних країн світу. Якісні зміни відбулися у складі третього стану. Кількість пролетарів — промислових робітників — перевищила 100 млн осіб. Нарівні з буржуазією, аристократією та селянством промислові робітники впливали на розвиток своїх країн. Їхні інтереси захищали профспілки, політичні партії були змушені зважати на вимоги пролетаріату.
Кількісні та якісні зміни в житті людей, що відбулися в XIX ст., підготували світове співтовариство до нового етапу свого розвитку.
Он хотел научить детей любовь к родине,к Казахскому языку казахским традициям
2.
Создавал варианты алфавита на основе русской графики для записи казахских текстов.
3.
Сегодня в педагогике много говорят об инноватике, новой области научного знания, интенсивно развивающейся в мире, открывающей новые возможности для осмысления историко-педагогического опыта. Но новое не прорастает из «ничего». Есть некие непреходящие ценности, идеи, передаваемые как эстафета из поколения в поколение. Могут поменяться формы и методы претворения этих идей в жизнь, но остается непреложной истиной:
-Борьба за педагогику, возвышающую человеческое достоинство;
-Борьба за обретение педагогического и человеческого счастья и развитие гуманистических начал в педагогике;
-Непрерывная борьба за человека и его возможности;
-Борьба за утверждение и развитие сущности, присутствующей в каждом ребенке.
Именно эти проблемы составляют суть педагогического наследия И.Алтынсарина, но это и те проблемы, которые решает современная педагогика.
супроводжувалося зростанням числа міських жителів. На карті з’являлося все більше мегаполісів — міст, кількість населення яких перевищувала мільйон осіб (мал. 2). Особливо бурхливо зростали міста в Європі, Америці, а також у Японії. Промислове виробництво сприяло збільшенню кількості населення в Берліні, Санкт-Петербурзі, Одесі, Чикаго, Йокогамі, Гонконгу та інших містах. Наприклад, «золота лихоманка» 40-х рр. XIX ст. перетворила Сан-Франциско на квітучий мегаполіс, а виробництво й торгівля кави сприяли розвитку Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.
Промислове виробництво, що постійно розвивалося, помітно змінило соціальну структуру населення провідних країн світу. Якісні зміни відбулися у складі третього стану. Кількість пролетарів — промислових робітників — перевищила 100 млн осіб. Нарівні з буржуазією, аристократією та селянством промислові робітники впливали на розвиток своїх країн. Їхні інтереси захищали профспілки, політичні партії були змушені зважати на вимоги пролетаріату.
Кількісні та якісні зміни в житті людей, що відбулися в XIX ст., підготували світове співтовариство до нового етапу свого розвитку.
1.
Он хотел научить детей любовь к родине,к Казахскому языку казахским традициям
2.
Создавал варианты алфавита на основе русской графики для записи казахских текстов.
3.
Сегодня в педагогике много говорят об инноватике, новой области научного знания, интенсивно развивающейся в мире, открывающей новые возможности для осмысления историко-педагогического опыта. Но новое не прорастает из «ничего». Есть некие непреходящие ценности, идеи, передаваемые как эстафета из поколения в поколение. Могут поменяться формы и методы претворения этих идей в жизнь, но остается непреложной истиной:
-Борьба за педагогику, возвышающую человеческое достоинство;
-Борьба за обретение педагогического и человеческого счастья и развитие гуманистических начал в педагогике;
-Непрерывная борьба за человека и его возможности;
-Борьба за утверждение и развитие сущности, присутствующей в каждом ребенке.
Именно эти проблемы составляют суть педагогического наследия И.Алтынсарина, но это и те проблемы, которые решает современная педагогика.
Объяснение ПОСТАВЬ КОРОНУ.