Средневековым замком владел в основном местный феодал. Замок стоял очень дорого на то время. Поэтому что бы содержать замок хозяин замка добывал деньги или в воинах или в крестовый походах. У его было подчинение ещё несколько деревень. Мужское население этих деревень являлись его маленькой армией. В замках на конце средневековья было сложно жить как его постоянно мог кто то завоевать, кто то пошлёт наёмника что бы убить тебя и завладеть им, вопщем богачам было жить тогда нелегко особенно когда у одного было несколько замков в их было сыро, неосвещено, и страшно как тогда люди верили что в замках гуляют призраки или душы бывших владельцев замков. Но они владели замками потомучто было просто красиво снаружи и все запидовали.
у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. З іншого боку, новосформований шляхетський стан Великого князівства Литовського прагнув економічної стабільності господарства в умовах постійного перебування шляхтичів у військових походах. Згідно з «Уставою на волоки» (1557) спочатку на великокнязівських (державних землях) Великого князівства Литовського було проведено «волочну поміру» і найкращі землі віддано під фільварки. Селяни зобов'язувалися виконувати дводенну панщину на тиждень з однієї волоки землі, що була в їхньому користуванні. У приватних маєтках магнати та шляхта також стали запроваджувати фільварки як найбільш економічно вигідні для їхнього господарства.
Средневековым замком владел в основном местный феодал. Замок стоял очень дорого на то время. Поэтому что бы содержать замок хозяин замка добывал деньги или в воинах или в крестовый походах. У его было подчинение ещё несколько деревень. Мужское население этих деревень являлись его маленькой армией. В замках на конце средневековья было сложно жить как его постоянно мог кто то завоевать, кто то пошлёт наёмника что бы убить тебя и завладеть им, вопщем богачам было жить тогда нелегко особенно когда у одного было несколько замков в их было сыро, неосвещено, и страшно как тогда люди верили что в замках гуляют призраки или душы бывших владельцев замков. Но они владели замками потомучто было просто красиво снаружи и все запидовали.
у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. З іншого боку, новосформований шляхетський стан Великого князівства Литовського прагнув економічної стабільності господарства в умовах постійного перебування шляхтичів у військових походах. Згідно з «Уставою на волоки» (1557) спочатку на великокнязівських (державних землях) Великого князівства Литовського було проведено «волочну поміру» і найкращі землі віддано під фільварки. Селяни зобов'язувалися виконувати дводенну панщину на тиждень з однієї волоки землі, що була в їхньому користуванні. У приватних маєтках магнати та шляхта також стали запроваджувати фільварки як найбільш економічно вигідні для їхнього господарства.
Объяснение: