Исторические графства Англии (англ. historic counties of England) были созданы норманнами для управления завоёванной страной в большинстве случаев на основе ранних королевств и графств[en], установленных англосаксами и другими. Они как административно-территориальные образования до создания административных графств[en] в 1889 году.[1] Также исторические графства известны как древние графства (англ. ancient counties)[2][3] или традиционные графства (англ. traditional counties).[4] Там, где они не входят в число современных графств Англии, они также известны как бывшие графства (англ. former counties).[5][6][7] Несмотря на это название, некоторые исторических графства по-прежнему считаются культурными регионами и имеют свои собственные графские дни, графские флаги и пограничные знаки, многие из которых были созданы или зарегистрированы после того, как эти графства были оставлены в качестве единиц для административных целей.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Исторические графства Англии (англ. historic counties of England) были созданы норманнами для управления завоёванной страной в большинстве случаев на основе ранних королевств и графств[en], установленных англосаксами и другими. Они как административно-территориальные образования до создания административных графств[en] в 1889 году.[1] Также исторические графства известны как древние графства (англ. ancient counties)[2][3] или традиционные графства (англ. traditional counties).[4] Там, где они не входят в число современных графств Англии, они также известны как бывшие графства (англ. former counties).[5][6][7] Несмотря на это название, некоторые исторических графства по-прежнему считаются культурными регионами и имеют свои собственные графские дни, графские флаги и пограничные знаки, многие из которых были созданы или зарегистрированы после того, как эти графства были оставлены в качестве единиц для административных целей.
Объяснение:
ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение: