Проаналізуйте наведений уривок зі спогадів Віри Мазур про повсякденне життя в Одесі у повоєнні роки та дайте відповіді на питання: чи можна назвати повоєнне життя тяжким? це було наслідком об’єктивних обставин чи державної політики? Які стратегії виживання населення ви можете назвати? «У перші повоєнні роки з продовольством було, як і раніше, кепсько. Щоб хоч бодай як послабити напруження, людям стали роздавати землю під городи. Як і всі містяни, ми доглядали свій город, врожай дбайливо збирали і зберігали — перебирали, що треба, підсушували, щось засолювали і відправляли до льоху, викопаного у дворі (теж характерна ознака 1940-х)...
Подолання труднощів з придбання одягу, взуття в повоєнні роки потребувало неабияких зусиль і кмітливості. Одяг доглядали й берегли, не раз перешивали, ретельно перелицьовували, комбінували. Швейна машинка «Зінгер» у нашому будинку працювала безупинно. Взагалі, люди тоді вдягалися були у хто на що здатен...
Періодично батько приносив і віддавав мамі на зберігання облігації чергової держпозики. Мамі, звичайно, більше згодилися б гроші, але вона знала про добровільно-примусове розповсюдження облігацій, тому мовчки без надії складала їх в комод...»
Зважаючи на реальні обставини, Апостол взявся за проведення ряду управлінських і соціально-економічних реформ, які значно упорядкували державне життя Гетьманщини:
1)У 1729—1731 роках було проведено так зване Генеральне слідство про маєтності. Під час проведення дослідження на основі документів і повідомлень старших людей було визначено і повернуто в державне користування рангові (державні) землі, які були безпідставно захоплені в приватне володіння.
2)Було проведено реорганізацію фінансової системи України, вперше встановивши точний бюджет державних видатків, які становили 144 тисячі карбованців.
3)Продовжував здійснювати судову реформу, розпочату Павлом Полуботком; в 1730 році видав «Інструкцію українським судам», де встановлювався порядок апеляції у судових справах[2] .
4)Відстоювались інтереси української торгівлі у руслі вимагань від російського уряду зміни дискримінаційної торговельної системи, запровадженої ще Петром I. На початку 1728 року Данило Апостол зібрав у Глухові представників купецтва і гостро поставив питання перед російським урядом про скасування заборони (ембарго) на експорт традиційних українських товарів — зерна, воску, шкіри, прядива та інше.
5)Незважаючи на опір російського уряду, було відновлено право гетьмана призначати Генеральну Військову Канцелярію та полковників.
6)Значно було зменшено кількість росіян у гетьманській адміністрації (натомість до влади прийшли вихідці з півдня — волохи та серби[3]). Їм було заборонено купувати землі в Україні. Українські адміністративні органи отримали наказ про матеріальне сприяння тим з росіян, хто бажав виїхати з України. Кількість російських полків в Україні було обмежена до шести.
7)Київ з-під влади генерал-губернатора було переведено під юрисдикцію гетьмана. Під гетьманську владу були повернуті запорожці, які з 1708 року були змушені жити на території Кримського ханства. Вони отримали також право на заснування в 1734 році Нової Січі на річці Підпільній.
Объяснение:
1097,Киевская Русь в конце 11-го в. находилась в крайне сложном положении. С 1094 г. шла постоянная борьба за территории, которая сильно ослабляла страну и не позволяла собрать единую армию. Князья не хотели признавать авторитет друг друга и пытались захватить у противника все новые территории для получения прибыли и распространения своего влияния. Положение осложнялось набегами половцев.
Владимир Мономах потерпел поражение в битве на Стугне в 1093 г., уступив часть территорий захватчикам. Позднее, в 1094 г., князь Олег Святославич заручился поддержкой половцев и выгнал Владимира из Чернигова. Заручившись поддержкой другого князя, Святополка Изяславича, Владимир хотел отвоевать обратно свои владения, но в это же время половцы совершили жестокий набег на южные территории. В течение двух лет Русь постоянно находилась в состоянии войны.
Чтобы исправить ситуацию, необходимо было помирить князей - с этой целью Владимир Мономах и созвал Любечский съезд в первый раз.
Объяснение: