Проаналізуйте наведений уривок зі спогадів Віри Мазур про повсякденне життя в Одесі у повоєнні роки та дайте відповіді на питання: чи можна назвати повоєнне життя тяжким? це було наслідком об'єктивних обставин чи
державної політики? Які стратегії виживання населення ви можете назвати?
«У перші повоєнні роки з продовольством було, як і раніше, кепсько. Щоб хоч бодай як послабити напруження,
людям стали роздавати землю під городи. Як і всі містяни, ми доглядали свій город, врожай дбайливо збирали і
зберігали — перебирали, що треба, підсушували, щось засолювали і відправляли до льоху, викопаного у дворі (теж
характерна ознака 1940-х)...
Подолання труднощів з придбання одягу, взуття в повоєнні роки потребувало неабияких зусиль і кмітливості. Одяг
доглядали й берегли, не раз перешивали, ретельно перелицьовували, комбінували. Швейна машинка «Зінгер» у
нашому будинку працювала безупинно. Взагалі, люди тоді вдягалися були у хто на що здатен...
Періодично батько приносив і віддавав мамі на зберігання облігації чергової держпозики. Мамі, звичайно, більше
згодилися б гроші, але вона знала про добровільно-примусове розповсюдження облігацій, тому мовчки без надії
Складала їх в комод...»
2. Передача крестьянскому банку казенных земель для продажи их нуждающемуся населению.
3. Широкое строительство сельских школ, вовлечение в систему образования огромных масс населения.
Итоги: к 1916 году из общины выделилось 27% крестьянских дворов. Рост с/х производства и увеличение экспорта хлеба за границу.
Последствия: плюсы - ускорение расслоения крестьян, разрушение крестьянской общины; минусы - значительная часть крестьян не приняла реформы.