В ночь с 24 на 25 октября (с 6 на 7 ноября) 1917 г. большевики в ходе революционного восстания свергли правительство Керенского и провозгласили республику Советов. Собравшийся вечером следующего дня II Всероссийский Съезд Советов принял по инициативе большевиков Декрет об образовании Рабоче-крестьянского правительства. Оно получало название "Совета Народных Комиссаров" и поначалу должно было править страной "временно", вплоть до созыва Учредительного собрания. Уже само название предвещало нечто совершенно новое – отказ от прежней формы правительства, кабинета министров. В связи с этим в Декрете говорилось, что будут образованы "комиссии", каждая из которых возьмет на себя руководство отдельной областью государственной жизни, осуществляя – "в тесном единении с массовыми организациями рабочих, работниц, матросов, солдат, крестьян и служащих" – принятую Съездом Советов правительственную программу. Во главе этих комиссий, значилось далее, будут стоять впервые назначемые "народные комиссары", которые в своей ведомственной деятельности будут подотчетны Всероссийскому Съезду Советов и его Исполнительному комитету.
Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. [1] Метеками також ставали звільнені раби. [2]
Найбільше відомостей збереглося про афінських метеків. Особисто вільні, вони не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен метек був зобов'язаний мати як охоронця афінського громадянина, платити державі особливий податок-метойкіон (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 на рік) і зареєструватися за місцем проживання.
Метеки повинні були нести військову службу і поряд з афінськими громадянами платити ейсфору (надзвичайний військовий податок). Серед метеків проте зустрічалися й багаті рабовласники, торгівці, судновласники, володарі ремісничих майстерень. Вони залучалися, як і багаті афіняни, до несення державної повинності — літургії.
Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. [1] Метеками також ставали звільнені раби. [2]
Найбільше відомостей збереглося про афінських метеків. Особисто вільні, вони не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен метек був зобов'язаний мати як охоронця афінського громадянина, платити державі особливий податок-метойкіон (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 на рік) і зареєструватися за місцем проживання.
Метеки повинні були нести військову службу і поряд з афінськими громадянами платити ейсфору (надзвичайний військовий податок). Серед метеків проте зустрічалися й багаті рабовласники, торгівці, судновласники, володарі ремісничих майстерень. Вони залучалися, як і багаті афіняни, до несення державної повинності — літургії.