Данная эпоха является очень скрытой во тьме многих и многих тысячелетий, полна различных загадок и тайн, удивительных, а иногда и невероятных фактов из жизни (к примеру о первобытном обществе), которые и по сей день не имеют однозначного толкования. Географы, религиоведы, лингвисты и археологи, представляют разные версии процессов и явлений, имевших свое место в античных цивилизациях, Передней Азии, древних Китая,Греции, Рима, Индии а так же Древнего Египта .История древнего мира — является без преувеличения, так же одной из самых ярчайших страничек в истории всего человечества. Античные цивилизации оставили после себя образцы монументального искусства и монументальной живописи, грандиозные памятники, сооружения инженерной техники, а так же архитектурные ансамбли. Большая часть дошедших до нашего времени культурных ценностей, которые были когда-то в античное время созданные жителями Древнего мира сегодня по праву входят в главную сокровищницу большой мировой культуры.Историческая наука описывает время Античного(древнего) мира с возникновением шумерской клинописи, которая считается наиболее ранним доказательством происхождения письменности. Окончанием мирового периода, для которого ученые ввели специальный термин "древность”, можно считать упадок Западной Римской империи в четыреста семьдесят шестом году нашей эры, или дату кончины императора Юстиниана I в пятьсот шестьдесят пятом году .Или дату появления Ислама шестьсот двадцать втором году от Рождества Христова. Многие цивилизации, зародившиеся в странах Древнего Востока, обозначили пути становления, которыми до сих пор необходимо современное общество. Именно, поэтому наследие первейших цивилизаций человечества обладает огромное всемирное историческое значение. Древний Египет тому яркий пример развития цивилизаций, которые возникают, затем достигают собственного расцвета и неизбежно терпят крушение и упадок.
Батько Солона, Ексекестид (рідше називають ім'я Евфоріон), належав до знатного евпатридського роду Кодридів, а мати була родичкою Пісістрата. Рік народження Солона точно невідомий. В усіх біографічних даних, що дійшли до нас, багато легендарних прикрас. Батько Солона не мав великого статку і не користувався впливом, так що Солон належав до людей середнього стану. Вже замолоду він став займатися торгівлею, до чого його спонукали фінансові обставини сім'ї. У торгових справах він багато подорожував. Під час подорожей Солон, за переказом, зустрічався зі славнозвісними мудрецями того часу (Періандром Коринфським, Фалесом Мілетським, Анахарсісом). На основі поширеного в античному світі переказу, Солон набув популярності завоюванням у мегарян острова Саламін. Унаслідок декількох невдач, що їх зазнали афіняни в боротьбі з мегарянами через Саламін, пропозиції щодо поновлення боротьби за «бажаний» острів, ніби-то були заборонені під страхом страти. Тоді Солон вдав божевільного і прочитав на площі свою елегію. Натхнені нею афіняни почали війну і, під начальством Солона, завоювали острів. Цей переказ, скоріше за все, легендарний: острів Саламін був завойований, імовірно, пізніше, Пісістратом (на той час відноситься може бути, і знаменита елегія). Іншою заслугою, що принесла Солону широку славу, вважалося збурення ним греків до священної війни проти міста Кірри, жителі якого знущались над Дельфійським оракулом. Нарешті, Солону приписувалася участь у вирішенні справи про осіб, винних у святотатському побитті прихильників Кілона: Солон ніби-то переконав винних підкоритися суду тридцяти. Стверджували, що він запросив для очищення храму критського жерця Епіменіда і подружився з ним. Імовірніше за все, дійсною причиною піднесення Солона і його широкої популярності була його поетична діяльність. Солон мав схильність до хлопчиків і зараховував це в число благородних, почесних занять достойних людей. Плутарх згадує про переказ, який приписував Солону кохання до Пісістрата, завдяки якому, коли між ними відбувся розрив на політичному ґрунті, між ними залишилось почуття взаємного обов'язку.
