Прочитай текст, який висвітлює події польського повстання 1863 – 1864 років. Які наслідки воно мало для України? Уяви, що ти поляк – учасник повстання. Підготуй ТЕКСТ промови , щоб заохотити українців до участі у повстанні. Скористайся текстом. Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ не припиняв боротьби за своє визволення. На початку 60-х років 19 століття визвольний рух охопив значні маси польського населення. Велику увагу приділяли керівники руху Правобережній Україні. Це зумовлювалось, по-перше, тим, що на Правобережжі, на відміну від інших районів України і Росії, був чималий польського населення (485 тис. чоловік, або 9,2%), зокрема дворянства, яке поділяло погляди й прагнення прихильників визвольного руху в самій Польщі. Зосереджуючи в своїх руках понад 80% усіх приватновласницьких земель та більшу частину матеріальних ресурсів краю, ця частина дворянства, за задумом польських повстанців, могла стати значною опорою в їх боротьбі. По-друге, Правобережна Україна, яка перебувала раніше під гнітом панської Польщі, розглядалася частиною польських повстанців, що поділяли великодержавну програму дворянської знаті про відновлення Польщі в кордонах 1772 р., як її провінція і входила в сферу їх територіальних претензій. І, нарешті, по-третє, беручи курс на залучення населення Київської, Подільської і Волинської губерній до польського національно-визвольного руху, його організатори («червоні») виходили також з того, що тим самим вони зможуть у потрібний для них час відвернути певні сили царської армії від придушення повстання в Царстві Польському. Взявши курс на підготовку збройного повстання, польські патріотичні організації розгорнули у Правобережній Україні діяльність, спрямовану насамперед на залучення до участі у визвольному русі місцевого польського населення. Вони розповсюджували у великій кількості патріотичну літературу, заборонену царською цензурою, вербували нових членів повстанських загонів, збирали кошти для придбання зброї й військового спорядження, організовували маніфестації протесту проти національного гноблення тощо. Учасники польського визвольного руху добре розуміли, що успіх майбутнього повстання у великій мірі залежатиме від тієї позиції, яку займуть місцеві селяни. Тому повстанці вживали заходів до залучення їх на свій бік і з цією метою поширювали серед них такі відозви, листівки і прокламації, як «До козаків, що тепер селяни», «Брати поляки, русини і литовці» та ін., а також відвідували сільські сходи, де відкрито закликали селян до спільної боротьби проти царизму. Загалом пропаганда проводилася широко, але її вплив на селянські маси був слабкий. Це пояснюється як соціальною і становою різнорідністю учасників руху, так і зв'язаною з цим відсутністю в його середовищі єдності поглядів на аграрне, національне й деякі інші програмні питання.
В первой части Отчетного доклада Хрущев впервые объявил о мировой социалистической системе. Вторая часть доклада была посвящена распаду колониальной системы, обоснованию "общего кризиса капитализма". Главным выводом, сделанным в докладе, был вывод о том, что альтернативой возможной ядерной войне может быть мирное сосуществование государств с различным общественным строем. Отмечалось, что войны не являются фатально неизбежными, но в мире существуют силы порушить эту неизбежность. Очень важным было то, что впервые за много лет была сделана попытка объективно взглянуть на мировую реальность. Впервые был предложен реальный выход из тупика атомной эры. СССР снова проявила к лидерству в идейной сфере.
Важным программным заявлением стали следующие слова Хрущева: "Мы должны всемерно развивать советский демократизм, устранять всё, что мешает его всестороннему развертыванию." Также он говорил об "укреплении социалистической законности", о том, что нужно бороться с любым проявлением произвола.
Имя Сталина в докладе было названо лишь дважды, когда речь заходила о его смерти. Критика культа была прозрачной, но имя Сталина не называлось. Наиболее резко с критикой культа выступил Микоян. Однако его никто не поддержал. Обсуждался доклад Булганина о новом пятилетнем плане. Съезд подходил к концу. Однако неожиданно для многих делегатов было объявлено, что съезд продлевается ещё на один день.
25 октября на секретном заседании Хрущев выступил с докладом "О культе личности и его последствиях". Хрущев сам решился на этот шаг. Главной причиной этого было то, что в партии образовались две фракции и их столкновение могло бы привести к повторению кровавых репрессий сталинских лет. Нельзя было допустить их повторения. Именно так объяснял это впоследствии сам Хрущев. Самым решительным образом этому докладу противились Ворошилов, Молотов и Каганович.
Основу "секретного доклада" составляли результаты расследования репрессий. Хрущев детально проанализировал методы, с которых Сталин сконцентрировал с своих руках всю власть и поддерживал в стране культ самого себя. Съезд был поражен. После доклада была принята короткая резолюция, в которой поручалось вновь избранному ЦК принять меры по "преодолению культа личности и ликвидации его последствий во всех областях".
XX съезд изменил всю политическую атмосферу в стране. Произошел и окончательный раскол в правительственной коалиции. Несмотря на сопротивление сталинцев, "секретный доклад" был зачитан на открытых собраниях на предприятиях, в учреждениях и в ВУЗах. вот информация что надо найдёшь сама
1. Набеги печенегов.
После смерти Олега Русью стал управлять сын Рюрика - князь Игорь. В это время на Русь стали часто нападать печенеги. За деньги печенеги готовы были выступить на любой стороне и обычно оказывали военную тому, кто больше платил.
2. Жизнь и обычаи печенегов.
Печенеги - кочевники и хорошие воины. Иногда власть доверяли не знатным, но людям. Печенеги занимались коневодством и вели торговлю лошадьми даже с далекой Индией.
К тому, кто искал у них убежища, печенеги относились гуммано и предлагали выбрать: жениться и остаться с ними в орде или назвать место, куда человек хотел бы отправиться и выделяли ему провожатого. Однако же во время похорон сородича (умерших было принято сжигать) в жертву приносили пленных иноземцев.
Сын Святослава Владимир, который 50 лет сражался с печенегами, построил для обороны Руси южные города и соединил их земляным валом.
3. Оружие и доспехи печенегов.
Оружие печенегов: лук в налучье, стрелы в колчане, сабля, боевой топорик и копья, также у печенегов были щиты.