Прочитайте отрывок из писем И.С. Тургенева и ответьте на вопросы.
«Я слишком давно живу с немцами и слишком с ними сблизился, чтоб они, в беседах со мною, прибегали к оправданиям недобросовестным — по крайней мере они не настаивают на них. Требуя от Франции Эльзас и немецкую Лотарингию, они скоро покидают аргумент расы, происхождения этих провинций, так как этот аргумент перебивается другим, сильнейшим, а именно — явным и несомненным нежеланием этих самых провинций присоединиться к прежней родине. Но они утверждают, что им нужно непременно и навсегда обеспечить себя от возможности нападений и вторжений со стороны Франции и что другого обеспечения они не видят, как только присоединение левого берега Рейна до Вогезских гор».
Вопросы: О какой войне идет речь? Напишите ее название и укажите годы войны. Какими территориями желала овладеть немецкая армия? Кто выиграл в войне? Назовите победившее государство и как минимум одно последствие этой войны для каждой из сторон.
Объяснение:
Кінець X - перша половина XI ст. - в межах Київської Русі об'єднані всі східнослов'янські племена, давньоруська держава досягла свого найвищого розквіту.
Володимир Великий (980 - 1015 рр.)
Завершив формування території Київської Русі
Почав боротьбу з Польщею за червенські міста.
Звільнив із військової служби найманців - варягів і замінив їх дружинниками - слов'янами.
Позбавив влади місцеву племінну знать й замінив її своїми синами - посадниками.
Запровадив нове зведення законів усного права "Устав земляний".
Вів успішну боротьбу з печенігами, створивши систему земляних укріплень і низку фортець для захисту південних рубежів Київської Русі.
Налагодив відносини з Чехією, Візантією, Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Болгарією.
Започаткував "шлюбну дипломатію", одруживши своїх дітей з представниками королівських династій європейських країн.
Запровадив християнство як загальнодержавну релігію (988р.)
Для піднесення авторитету свого роду та значення своєї держави Володимир забажав одружитися з візантійською принцесою Анною, сестрою візантійського імператора. Після того, як дружина Володимира захопила в Криму Корсунь (Херсонес), імператор погодився на шлюб своєї сестри з Володимиром, але за умови, що той прийме християнство. Охрестившись сам, Володимир зробив християнство державною релігією і влітку 988 р. наказав жителям Києва прийняти хрещення. Обряд хрещення було здійснено в усіх містах і селах держави.
Після прийняття християнства в Київській Русі розпочалося будівництво церковних споруд. Найбільшу церкву було зведено в Києві на честь Богородиці та названо Десятинною, оскільки на її утримання князь виділив десяту частину свого майна. Київ став центром поширення християнства та діяльності православної церкви.
Після прийняття християнства в Київській Русі виникли численні монастири (Межигірський, Видубицький, Печерський та ін.). На утримання вищого православного духовенства і монастирів київські князі давали великі грошові пожертвування, а також орні землі, сіножаті й рибні озера, ліси. Міщани і селяни для утримання місцевих церков сплачували десятину.
Прийняття християнства на Русі справило величезний вплив на подальший розвиток держави:
зміцнило центральну владу князя, оскільки християнська релігія наголошує, що влада правителя дана Богом;
сприяло формуванню єдиного світогляду та єдиної ідеології для разноплемінного населення держави і його згуртуванню в єдину давньоруську народність;
дало можливість Київській Русі як рівноправній увійти в коло наймогутніших держав Європи;
сприяло бурхливому розвитку культури, торгівлі, кам'яного будівництва, а також культурним зв'язкам із християнським світом.
Ярослав Мудрий (1019 - 1054 рр.)
Розширив кордони Київської Русі на північному заході.
Завершив боротьбу з Польщею за червенські міста.
Остаточно ліквідував місцевий сепаратизм.
Установив порядок успадкування влади в державі від найстаршого сина до молодшого.
Прийняв перший писаний звід законів "Руська Правда".
Остаточно розгромив печенігів під Києвом (1036 р.).
Продовжив "шлюбну дипломатію", встановивши династичні зв'язки з Францією, Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею, Норвегією, Швецією, за що його називали "тестем Європи".
Остаточно утвердилося християнство.
1039 р. - засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася Константинопольському патріарху.
1051 р. - собор руських єпископів обрав митрополітом київського церковного діяча і письменника Іларіона.
Засновано монастирі - св. Юрія, св. Ірини та Києво-Печерський монастир, які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами.
Дбав про розвиток освіти в державі (створено школу і бібліотеку при Софійському соборі, зібрано перекладачів, які переклали на давньоруську мову багато грецьких книг).
Роль Петра 1 в создании Российского флота была огромной. Именно он провел соответствующую реформу, содействовал использованию опыта западноевропейских стран.
Петр 1 не просто был инициатором, он и руководил постройкой флота, одновременно с тем, создавая регулярную армию.
Объяснение:
Весь армейский флот был создан именно в его правление, и стали основой для Российского императорского флота в будущем.
Роль Петра 1 в создании Российского флота была большой также потому, что он участвовал в разработках. Он познакомился с плаванием, прибегая к иностранных специалистов, использовал старый английский бот, откуда им лично были заложены несколько судов – в Переяславле, на Плещеевом озере, в Архангельске.
Именно поэтому ему понадобилось Черное и Балтийское море. Он понял, что Белое море очень неудобно. Поэтому он не мог выбрать между Балтийский и Черным, то сначала воевал с Османской империей и Крымом для того, чтобы получить крепость Азов. Тогда же становится понятно, что построенная флотилия вообще не пригодна военных действий. Потом он начал политику поиска средств на строительство флота. Политика «кумпанства» не флот, но дальнейшие реформы привели к тому, что Петр 1 не просто создал флот в России, но и сделал его конкуренто