Прочитайте предложенный текст и, используя свои знания из курса истории, выявите изменения в сельском хозяйстве в эпоху освоения целины, заполнив следующую таблицу: XX съезд КПСС поставил перед Казахской ССР задачу увеличить к 1960 году по сравнению с 1955 годом производство зерна примерно в 5 раз. Пленум ЦК Компартии Казахстана (апрель 1956 года) ориентировал трудящихся республики на выполнение пятилетнего плана по производству зерна уже в 1956 году. Труженики полей горячо откликнулись на призыв партии и в том же 1956 году вырастили первый большой целинный урожай.
В 1956 году Казахстан сдал первый миллиард пудов зерна. За 1956-1968 гг в республике было поднято еще 4,8 млн. га новых земель. Посевная площадь в Казахстане возросла в 1958 году до 28,6 млн. га, в том числе площадь зерновых – 23,2 млн. га. Расширилось в республике и производство хлопка, сахарной свеклы, подсолнечника, табака, плодоовощных и кормовых культур.
Целина как массовое и не очень подготовленное мероприятие привлекала не только специалистов и подлинных энтузиастов, но и случайных людей, приехавших за длинным рублем. Например, из 650 000 человек, приехавших в Северный Казахстан за первые 2 года, по мнению исследователей, людей, действительно нужных целине, было всего 130 000. Среди вновь прибывших высока была текучесть кадров.
В условиях экстенсивного земледелия цели сужались, не выполнялись благодаря изношенной технике, подгонке показателей... В погоне за показателями распахивались большие территории. Нарушение экологического баланса приводило к тяжелым результатам. Развивалась эрозия почв, выветривался плодородный гумус.
Рациональная система земледелия для целины была создана лишь спустя два десятилетия после ее массового освоения. Распашка миллионов гектаров земли под посевы привела к сокращению сенокосов и пастбищ. Тысячи гектаров земли изымались для застройки населенных пунктов. В результате был нанесен непоправимый ущерб традиционной отрасли–животноводству. Это привело к недостатку мясных и молочных продуктов.
Кроме того, освоение целинных земель притоку населения из других республик, что привело к снижению роли национальных обычаев и традиций, к резкому сокращению количества школ, в которых велось обучение на казахском языке, уменьшилось издание национальной литературы и периодики. В северных областях обострились языковые и демографические проблемы.

Відповідь:

1)Датою початку революції в Ірані прийнято вважати 8 січня 1978 року, коли першу велику антиурядову демонстрацію в Кумі було розігнано з необґрунтованою жорстокістю. Протягом усього 1978 року в різних містах Ірану представники ісламського духовенства організовували демонстрації,які гвардія рішуче розганяла. До кінця року революціонери перейшли до економічних страйків, що повністю паралізувала економіку. Не маючи сил утримувати владу, шах передав владу прем'єр-міністрові з числа помірних опозиціонерів і втік з країни. Наслідки подій в Ірані в період із січня 1978 до лютого 1979 року, унаслідок чого було вигнано шаха Мохаммеда, повалено монархію та встановлено нову адміністрацію, яку очолив аятола Хомейні.

2)До Другої світової війни в Африці існували лише чотири незалежні держави: Єгипет, Ефіопія, Ліберія та Південно-Африканський Союз. Найбільші колонії в регіоні належали Великій Британії, Франції, Бельгії та Португалії. Країни центральної та південної частини Африканського континенту особливо гостро відчули наслідки панування колонізаторів. А пік боротьби за незалежність в Африці припав на 1957-1962 pоків., коли майже весь континент звільнився від колоніалізму. У 1957 р. ... У 1960-і роки здобули незалежність колишні британські колонії: Нігерія — 1960 p., Танганьїка — 1961 p., Уганда — 1962 p., Кенія — 1963 p., Занзібар — 1964 р.

3)Розвиток країн Латинської Америки(Мексика, Центральна та Південна Америка), які значно раніше, ніж африканські країни, здобули незалежність, у роки Другої світової війни надзвичайно прискорили свій економічний розвиток. Це пояснюється тим, що вони були: віддаленими від фронту воєнних дій.Воюючі держави мали значну потребу в сировині. Через це підвищилися ціни на сільськогосподарську продукцію, що її постачала в Європу Латинська Америка. Це призвело до солідних валютних накопичень країн регіону. Зросла їхня частка у світовій торгівлі: у 1949р., наприклад, на країни Латинської Америки припадало 12 % усього експорту капіталістичних країн. Усе це створювало сприятливі умови для їх розвитку.

Маляр-невдаха - це Адольф Гітлер. Колись він вчився на художника і мав деякі здібності.

Іван Калита - російський цар, якому вдалося зібрати руські землі навколо Москви.

Бісмарк - канцлер Німеччини, який об"єднав розрізнені німецькі землі.

Політолог їх згадує по аналогії з В.Путіним, який зміг приєднати до Росії Крим, незаконно відібраний у неї свого часу просто за примхою тодішнього правителя М.Хрущова.

Я не погоджуюсь з Адамом Міхніком. Він і сам розуміє, що Путін переграв усіх політиків. Він повернув Крим не задля того, щоб зміцнити становище Росії у світі, і не задля того, щоб зміцнити режим всередині країни. Він відібрав назад цю територію, щоб відновити історичну справедливість. Це головне. Крим, зокрема, Севастополь - найважливіший форпост на Чорному морі, стратегічно важливий для Росії пункт. А Україна, з її намаганнями вступити до НАТО, останнім часом стала небезпечною країною для Росії. Тому Крим став конче потрібним Росії, і вона його здобула. Зауважте - добула цілком мирним шляхом, організувавши референдум, на якому народ Криму майже одностайно висловився за приєднання Криму до Росії. І що б не казали політики, політологи та політикани, Крим був, є і буде російським, а Путін залишиться в історії мудрим правителем, якщо вже нині його ім"я згадують разом з іменами Івана Калити та Отто Бісмарка.

А Крим я люблю, ми всі там любили відпочивати, мені шкода, що він тепер не наш. Але справедливість мені дорожча.