ПРОЧИТАЙТЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. ПРО ЯКУ ПОДІЮ ВОНО РОЗПОВІДАЄ З «Літопису Самовидця»: «Як ударили в бубни на раду, Брюховецький, відповідно до постанови, пішо військо припровадив на ту раду до намету своєї сторони. І Сомко не забарився: і сам, і всі козаки, що були при ньому, як люди заможні, вбрались ошатно і добре озброїлись, наче до війни. Вони-бо мали намір, коли рада не на їхню користь зарадить, між собою битву розпочати, бо при Сомковому таборі й гармат було чимало. Але нічого з того не вийшло, бо запорожці були запевнені ласкою його царської величності, тож швидко та рада відбулася, і боярин вийшов з намету та й почав читати грамоту й указ його царської величності. Не давши читцю закінчити, ані слухаючи листа царської величності, раптом крик здійнявся з обох сторін за гетьманство: одні кричать: «Брюховецького гетьманом!», а інші кричать: «Сомка гетьманом» - і на столець обох садовлять. А далі й між собою заповзялися битися і зламали Сомків бунчук, ледве Сомко видерся з намету царського й дістався до коня та інша старшина. Інших же кількох чоловік забили. І так прихильники Сомка мусили відступати до свого табору, а прихильники Брюховецького на столець його посадовили, зіпхнувши князя, і гетьманом проголосили, давши йому булаву і бунчук в руки. Та заледве дуже нескоро той галас вгомонився, так що князь Великоґаґин не підтверджував гетьманства Брюховецького, бо і прийняти його не міг через той шум серед народу»...Пантелеймон Куліш у своєму романі «Чорна рада» так відтворив ті самі події: «Ось ударили голосно в бубни, засурмили в сурми. Виходить із царського намету боярин, князь Гагін, з думними дяками. У руках царська грамота. Його підручники несуть царську корогву козацькому війську, кармазин, оксамит, соболі од царя у подарунок старшині з гетьманом. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах; на ногах у князя гаптовані золотом, виложені жемчугом сап’янці. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони. Усі втихли, що чутно було, як бряжчали в бояр шаблюки
На 10 съезде РКПБ ,Ленин провозгласил об экономической политике,которая сменяет военный коммунизм.
Первый шаг к НЕПу-отмена продразвёрстки и введение натурального налога,который был вдвое меньше продразвёрстки и объявлялся народу на кануне(т.е заранее),а все излишки крестьяне имели право продавать. Разрешалась свободна торговля.Проведена была денежная реформа,итогом которой было:введение в стране твёрдой денежной единицы-золотого червонца,который был равен 5$США.К НЭПу быстро при мелкая промышленность,розничная торговля и деревни.Восстанавливалась тяжёлая промышленность,что привело к увеличению цен и безработице.Настоящим бетствием для страны было переселением в деревни.
Многие в поисках лучшей жизни устремились в города.
В период НЭПа появились новые социальные слои населения:1)Новая Советская Буржуазия,увеличился чиновниче-бюрократический аппарат.
У НЭПа были как и положительные,так и отрицательные стороны,а вот то что государство поменялось и пошло по другому пути -бесспорно.Хотя поменялось оно мне кажется с началом революции и в особенности после Октябрьской революции 1917 года.
1. Четвёртый крестовый поход. Идеология - христианская идея освобождения святой земли. Частным интересом был интерес римских пап в ослаблении православия. Общим интересом он стал косвенно при разгроме Константинополя крестоносцами.
2. Адольф гитлер. Нацистская идеология. Народ пошёл за ним и идеология стала всеобщей. Гитлер пришёл к власти на волне идеологии.
3. Владимир ленин. Идея коммунизма и мировой революции. Посредством идеологии привлёк на свою сторону народные массы. В итоге - захват власти, создание СССР.
4. Екатерина Вторая широко использовала в своей политике идеологию просвещения, только её интересы были совершенно другие и идеология стала прикрытие тому же закрепощению крестьян.
5. Крещение Руси Владимиром. Через распространение христианской идеологии Владимир установил политические, экономические и культурные контакты с Византией. Его идея - превратить Русь в европейскую державу.